ЕПОХА ПОСТПРАВДИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ
Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія · 2023
DOI: 10.32782/psyspu/2023.1.4 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, 2023. Verfasst von Ярослав Олександрович Коркос.
Abstract (Originalsprache)
Статтю присвячено епосі постправди як феномену суспільно-політичного дискурсу та практики, коли правдивість чи хибність фактів та суджень ігнорується. Початок епохи постправди зазвичай пов’язують з 2016 роком, а саме референдумом та процедурою Brexit, виборами президента США (безпосередньо через постать Д. Трампа). Епоха постправди позначає ситуацію, коли політика повністю побудована на брехні, яка не викликає суспільного осуду. Особливістю є прояв цих ознак серед демократичних країн. Використання політики «альтернативних фактів» є частиною державної політики таких авторитарних країн, як Китай, Росія, Білорусь тощо, однак прояв її у демократичному суспільстві є нетиповим. Філософські витоки епохи постправди полягають у теорії суб’єктивного релятивізму, яка заперечує існування абсолютної, об’єктивної істини й наголошує, що статус істинності залежить від індивідуальних суджень, досвіду та умов культури. У контексті релятивізму наука є лише однією з точок зору на світ, що має однакову силу та впливовість аргументів з релігією, міфами, судженнями та особистісним досвідом пересічної людини. Концепція рівності думок та точок зору переплітається з проблемою меж свободи слова: чи справді у суспільстві мають транслюватись різні думки незалежно від доказів. Характерними ознаками постправди є: а) ігнорування у повідомленні об’єктивних фактів; б) апеляція до цінностей та переконань особистості; в) використання емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Епоха постправди фактично характеризується конструюванням альтернативної реальності, що пов’язано з низкою феноменів: фейк ньюз, акцентний фреймінг, клікбейт, інформаційний хайп, журналістика думок тощо. Обґрунтовано, що виникнення і розвиток епохи постправди зумовлені технологічним, політичним, філософським та інформаційним чинниками. Розглянуто, як епоха постправди впливає на політичну, освітню, наукову та інші сфери, що значно знижує їхню ефективність. Дезінформація як частина постправди є суттєвим викликом для пересічних громадян.
Zitieren
APA
Коркос, Я. О. (2023). ЕПОХА ПОСТПРАВДИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.1.4
Vancouver
Коркос ЯО. ЕПОХА ПОСТПРАВДИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2023. doi:10.32782/psyspu/2023.1.4
BibTeX
@article{2023,
author = {Коркос, Ярослав Олександрович},
title = {ЕПОХА ПОСТПРАВДИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ},
journal = {Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія},
year = {2023},
doi = {10.32782/psyspu/2023.1.4}
}
EUVIMED