ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ АДАПТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТРЕСУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Психологічні студії · 28.10.2026 · (3) · 140-147
DOI: 10.32782/psych.studies/2026.3.16 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Психологічні студії, online erschienen am 28.10.2026. Verfasst von Олег Матвійович Кокун und 2 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 14 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей особистісних адаптаційних ресурсів серед фахівців педагогічних професій, які працюють в умовах пролонгованого воєнного стресу в Україні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення ресурсних характеристик педагогів, які забезпечують їхні професійну ефективність, психічне благополуччя та здатність до функціонування в умовах тривалої війни. Метою представленої роботи є виявлення основних особистісних ресурсів адаптації педагогічних працівників в умовах воєнного стресу: резильєнтності, самоефективності та професійної життєстійкості, а також визначення їхніх зв’язків із ключовими показниками стресового неблагополуччя та психологічного благополуччя з метою окреслення чинників ризику й захисту для подальшої профілактики та психологічної підтримки. Для досягнення поставленої мети визначено ступінь вираженості резильєнтності та самоефективності як показників психологічної стійкості та особистісних ресурсів адаптації педагогічних працівників в умовах воєнного стресу окремо взятої вибірки; визначено їхній рівень професійної життєстійкості; проведено кореляційний аналіз зв’язків між особистісними ресурсами адаптації та ключовими показниками стресового неблагополуччя й психологічного благополуччя. Результати дослідження засвідчили, що більшість педагогічних працівників має середній і високий рівні резильєнтності, самоефективності та професійної життєстійкості, що вказує на достатній ресурсний потенціал вибірки. Виявлено статистично значущі негативні кореляційні зв’язки між показниками психологічної стійкості та проявами професійного виснаження, деперсоналізації, соматичних скарг і професійної деформації, а також позитивні зв’язки із задоволеністю життям. Доведено, що резильєнтність, самоефективність і професійна життєстійкість виконують буферну функцію стосовно негативних наслідків пролонгованого воєнного стресу. Практичне значення емпіричного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розроблення програм психологічного супроводу, профілактики професійного вигорання та зміцнення психологічних ресурсів педагогічних працівників в умовах довготривалого воєнного стану.
Zitieren
APA
Кокун, О. М., Бахмутова, Л. М., & Гуменюк, Г. В. (2026). ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ АДАПТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТРЕСУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Психологічні студії, 140-147. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.3.16
Vancouver
Кокун ОМ, Бахмутова ЛМ, Гуменюк ГВ. ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ АДАПТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТРЕСУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Психологічні студії. 2026:140-147. doi:10.32782/psych.studies/2026.3.16
BibTeX
@article{2026,
author = {Кокун, Олег Матвійович and Бахмутова, Лариса Миколаївна and Гуменюк, Галина Вадимівна},
title = {ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ АДАПТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТРЕСУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ},
journal = {Психологічні студії},
year = {2026},
number = {3},
pages = {140--147},
doi = {10.32782/psych.studies/2026.3.16}
}
EUVIMED