ВИСЛУГА РОКІВ ЯК ЧИННИК ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ
Психологічні студії · 29.05.2026 · (2) · 47-58
DOI: 10.32782/psych.studies/2026.2.6 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Психологічні студії, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Дарья Олегівна Матвєєва. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті висвітлено роль вислуги років як професійно-біографічного чинника життєстійкості військових лікарів у контексті дослідження резильєнтності. Теоретичну основу дослідження становлять підходи до розуміння резильєнтності не лише як особистісної риси, а як динамічного процесу психологічної адаптації та особистісного зростання в умовах війни, а також трактування життєстійкості як концептуально близького, проте не тотожного психологічного конструкта, що відображає систему стійких особистісних ресурсів подолання труднощів. Особливу увагу зосереджено на вислузі років як показнику кумулятивного військово-професійного досвіду, що може бути пов’язаний із формуванням емоційно-регуляторних, мотиваційно-ціннісних і смислових ресурсів психологічної стійкості військових лікарів. Результати проведеного аналізу засвідчили, що зі збільшенням вислуги років зростають показники загальної професійної життєстійкості, її емоційного компонента, а також профе- сійних інтересів і цінностей. Крім того, виявлено зв’язок вислуги років із базовими переконаннями, зокрема з уявленнями про справедливість світу, доброту людей та узгодженість світу, що свідчить про посилення смислових психологічних опор у процесі професійного становлення військового лікаря. Водночас частина інших психологічних показників виявляє лише тенденції до відмінностей, що вказує на складний і нелінійний характер взаємозв’язку між професійним досвідом і психологічними ресурсами стійкості. Одержані результати дають підстави розглядати вислугу років не лише як формальний показник тривалості служби, а як вагомий чинник професійного становлення, пов’язаний із поступовим розвитком життєстійкості. Змістовно одержані результати можна інтерпретувати як прояв професійного дозрівання психологічної стійкості, що виявляється в посиленні емоційної саморегуляції, стабілізації професійно-ціннісної сфери та зміцненні смислових ресурсів особистості. У цілому життєстійкість інтерпретується як важливий психологічний ресурс, що може становити одну з передумов формування резильєнтності військових лікарів в умовах війни.
Zitieren
APA
Матвєєва, Д. О. (2026). ВИСЛУГА РОКІВ ЯК ЧИННИК ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ. Психологічні студії, 47-58. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.2.6
Vancouver
Матвєєва ДО. ВИСЛУГА РОКІВ ЯК ЧИННИК ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ. Психологічні студії. 2026:47-58. doi:10.32782/psych.studies/2026.2.6
BibTeX
@article{2026,
author = {Матвєєва, Дарья Олегівна},
title = {ВИСЛУГА РОКІВ ЯК ЧИННИК ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ},
journal = {Психологічні студії},
year = {2026},
number = {2},
pages = {47--58},
doi = {10.32782/psych.studies/2026.2.6}
}
EUVIMED