EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У КЛІНІЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ

Людмила Лойко, Олена Шаповал, Тетяна Борейко, Ірина Потоцька

Журнал соціальної та практичної психології · 30.05.2026 · (7) · 178-183

DOI: 10.32782/psy-2026-7-27 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Журнал соціальної та практичної психології, online erschienen am 30.05.2026. Verfasst von Людмила Лойко und 3 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз психофізіологічних механізмів тривожних розладів у контексті сучасної клінічної психології з урахуванням міждисциплінарних підходів. Розглянуто сучасні уявлення про нейробіологічні, вегетативні та нейроендокринні процеси, що лежать в основі формування та підтримання тривожної патології, зокрема особливості функціонування центральної нервової системи та механізми кортикального гіперзбудження. Проаналізовано роль вегетативної нервової системи у виникненні тривожних станів, акцентовано увагу на феномені симпатичної гіперактивації, зниженні парасимпатичної активності та порушенні автономного балансу. Висвітлено значення варіабельності серцевого ритму як об’єктивного інтегрального психофізіологічного показника рівня тривоги й адаптаційних можливостей організму. Окрему увагу приділено нейроендокринним механізмам тривожних розладів, передусім дисфункції осі гіпоталамус-гіпофіз–наднирники, порушенням добового ритму секреції кортизолу та їхнього зв’язку з хронічним стресом. Розглянуто сучасні клініко-психологічні підходи до діагностики тривожних розладів, включно з використанням психометричних інструментів, опитувальників та психофізіологічних маркерів. Проаналізовано ефективність методів психологічної корекції, зокрема когнітивно-поведінкової терапії, біологічного зворотного зв’язку та технік саморегуляції, з позиції їхнього впливу на показники вегетативної та нейроендокринної регуляції. Встановлено, що інтеграція психофізіологічних методів у клінічно-психологічну практику підвищує точність діагностики, дозволяє об’єктивізувати психічні стани та сприяє підвищенню ефективності терапевтичних втручань. Запропоновано інтегративну модель психофізіологічного супроводу тривожних розладів, яка поєднує об’єктивні фізіологічні показники із суб’єктивними клініко-психологічними характеристиками.

Zitieren

APA

Лойко, Л., Шаповал, О., Борейко, Т., & Потоцька, І. (2026). ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У КЛІНІЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ. Журнал соціальної та практичної психології, 178-183. https://doi.org/10.32782/psy-2026-7-27

Vancouver

Лойко Л, Шаповал О, Борейко Т, Потоцька І. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У КЛІНІЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ. Журнал соціальної та практичної психології. 2026:178-183. doi:10.32782/psy-2026-7-27

BibTeX
@article{2026,
  author = {Лойко, Людмила and Шаповал, Олена and Борейко, Тетяна and Потоцька, Ірина},
  title = {ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У КЛІНІЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ},
  journal = {Журнал соціальної та практичної психології},
  year = {2026},
  number = {7},
  pages = {178--183},
  doi = {10.32782/psy-2026-7-27}
}
Kostenlos starten →