ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ
Журнал соціальної та практичної психології · 22.11.2023 · (1) · 28-33
DOI: 10.32782/psy-2023-1-5 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Журнал соціальної та практичної психології, online erschienen am 22.11.2023. Verfasst von Людмила Музичко. Die Arbeit wurde bisher 8-mal zitiert (Crossref).
Abstract (Originalsprache)
Сучасна світова психологія останні чверть століття активно досліджує явище резильєнсу та вже можна виокремити конкретні напрямки цього наукового пошуку: визначення сутності резильєнтності як властивості особистості, її особливого психічного стану та резильєнсу як певного процесу; резильєнтність у контексті стресогенних і психотравмувальних подій; резильєнтність у процесі пристосування та позитивної адаптації до стресогенних ситуацій; резильєнтність та посттравматичне зростання; резильєнс та адаптативний копінг; резильєнтність як психологічний ресурс, траєкторія резильєнсу тощо. Нашу увагу привернув аспект прояву резильєнтності як психологічного ресурсу особистості у зв’язку з тим, що переживання викликаного війною стресу потребує використання особистістю своїх ресурсів для забезпечення власної життєдіяльності в усіх її аспектах. Ресурсний підхід у психології дає можливість звернути увагу на душевні сили, які дають людині можливість опанувати стресову ситуацію та швидко адаптуватися до викликаних нею умов життєдіяльності. Йдеться про те, що С. Хобфолл назвав ресурсами особистості та описував як цілісну систему. У більш пізніх дослідженнях С.О. Лукомської продовжує розвиватися думка про єдність особистісних та соціальних ресурсів людини, що яскраво виявляється у стресових ситуаціях, одними з найважливіших наслідків використання системи ресурсів є життєстійкість, посттравматичне зростання та резильєнтність особистості. Дослідження О.С. Штепи розширює бачення сутності ресурсів і вводиться поняття психологічної ресурсності, зміст якого вважається ширшим. Йдеться про «показник збалансованості та конструктивності проживання людиною стресових ситуацій», а також «ознаку потенційності особи, яка здатна ставитись до життєвих ситуацій як до певних можливостей саморозвитку». Назагал мається на увазі досвід актуалізації власних особистісно-екзистенційних ресурсів, щоб самостійно розвиватися та надавати підтримку іншим людям, а також використовувати власні ресурси (усвідомлювати їх, уміти використати й оновити).
Zitieren
APA
Музичко, Л. (2023). ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ. Журнал соціальної та практичної психології, 28-33. https://doi.org/10.32782/psy-2023-1-5
Vancouver
Музичко Л. ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ. Журнал соціальної та практичної психології. 2023:28-33. doi:10.32782/psy-2023-1-5
BibTeX
@article{2023,
author = {Музичко, Людмила},
title = {ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ},
journal = {Журнал соціальної та практичної психології},
year = {2023},
number = {1},
pages = {28--33},
doi = {10.32782/psy-2023-1-5}
}
EUVIMED