ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ
Природнича освіта та наука · 30.05.2026 · (2) · 212-221
DOI: 10.32782/nser/2026-2.28 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Природнича освіта та наука, online erschienen am 30.05.2026. Verfasst von Михайло Олександрович Сташук. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті проаналізовано динаміку впливу осушувальної меліорації на водний баланс і якісні характеристики ґрунтів Рівненської області з використанням геоінформаційних і дистанційних методів моніторингу. На основі системного аналізу гідрологічних показників – рівня ґрунтових вод та структури стоку, геоінформаційних методів, зокрема супутникових індексів NDVI, NDWI, SWIR і GIS- моделювання, а також агрохімічних даних щодо вмісту гумусу, pH, нітратів та рухомих форм фосфатів, визначено закономірності трансформації меліоративних ландшафтів Полісся. Встановлено, що за період 2000–2025 років площі з надмірним природним зволоженням скоротилися на 12–20%, рівень ґрунтових вод знизився на 0,8–1,5 м, що призвело до порушення стоку малих річок, деградації торфових горизонтів та підвищення ризику вторинного засолення. Агрохімічні дослідження засвідчили зменшення вмісту гумусу на 15–25%, підкислення ґрунтів (pH 4,5–5,5), перевищення нормативів нітратів у ґрунтових водах у 1,5–2 рази, що свідчить про активне вимивання поживних речовин та зниження буферної здатності агроекосистем. Проведено порівняльний аналіз вітчизняних та європейських підходів до моніторингу меліорованих територій. Показано, що в країнах ЄС домінують автоматизовані системи прогнозування, які поєднують дані наземних сенсорних мереж, супутникового зондування та алгоритмів машинного навчання, зокрема LSTM, random forest, ensemble stacking, тоді як в Україні переважають ручні методи з низьким рівнем інтеграції даних. Запропоновано модель інтегрованої системи моніторингу, що ґрунтується на синхронізації польових гідрологічних спостережень, регулярного агрохімічного аналізу, супутникових даних та математичного моделювання. Практичне значення роботи полягає у створенні передумов для адаптивного управління водними й земельними ресурсами, раннього виявлення деградаційних процесів та підвищення стійкості меліорованих ландшафтів до змін клімату.
Zitieren
APA
Сташук, М. О. (2026). ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ. Природнича освіта та наука, 212-221. https://doi.org/10.32782/nser/2026-2.28
Vancouver
Сташук МО. ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ. Природнича освіта та наука. 2026:212-221. doi:10.32782/nser/2026-2.28
BibTeX
@article{2026,
author = {Сташук, Михайло Олександрович},
title = {ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ},
journal = {Природнича освіта та наука},
year = {2026},
number = {2},
pages = {212--221},
doi = {10.32782/nser/2026-2.28}
}
EUVIMED