EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ФІЛОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕМБРІОГЕНЕЗ ПІДНЕБІННО-НОСОВОГО КОМПЛЕКСУ ССАВЦІВ І ЛЮДИНИ

Марія Григорівна Білецька, Леся Володимирівна Бусленко, Роман Олександрович Миронюк

Природнича освіта та наука · 30.05.2026 · (2) · 106-115

DOI: 10.32782/nser/2026-2.15 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Природнича освіта та наука, online erschienen am 30.05.2026. Verfasst von Марія Григорівна Білецька und 2 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті представлено огляд наукових даних із елементами порівняльного аналізу щодо філогенетичних та ембріологічних аспектів становлення нюхового аналізатора у ссавців і людини. Морфогенез піднебінно-носового комплексу розглядається як інтегрована структурно-функціональна система, що поєднує периферичні та центральні компоненти нюхового аналізатора з елементами краніофаціального скелета. Проаналізовано послідовність формування ключових структур нюхової системи, зокрема нюхових плакод, носової капсули, носових раковин, вторинного піднебіння та нюхових цибулин. Показано, що ранні етапи ембріогенезу характеризуються високим ступенем еволюційної консервативності, тоді як пізні етапи демонструють міжвидову гетерохронію, зумовлену адаптаційними та еволюційними чинниками. Встановлено визначальну роль вторинного піднебіння у функціональному розмежуванні дихальних і травних шляхів та оптимізації аеродинаміки носової порожнини. Узагальнено, що еволюційні трансформації нюхового аналізатора відбуваються в контексті перерозподілу сенсорних функцій і тісно пов’язані з розвитком краніофаціальних структур. Додатково підкреслено, що ступінь розвитку нюхових структур корелює з екологічною спеціалізацією видів і рівнем залежності від хемосенсорного сприйняття. У макросматичних ссавців спостерігається збільшення площі нюхового епітелію, ускладнення будови носових раковин та високий рівень розвитку нюхових цибулин, що забезпечує підвищену нюхову чутливість. Натомість у мікросматичних видів, включаючи людину, відзначається відносна редукція периферичних компонентів нюхової системи при одночасному посиленні ролі центральної обробки сенсорної інформації та інтеграції в межах лімбічної системи. Окрему увагу приділено ембріональному походженню нюхового аналізатора з нюхових плакод та їх взаємодії з мезенхімою краніофаціальної ділянки, похідною нервового гребеня

Zitieren

APA

Білецька, М. Г., Бусленко, Л. В., & Миронюк, Р. О. (2026). ФІЛОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕМБРІОГЕНЕЗ ПІДНЕБІННО-НОСОВОГО КОМПЛЕКСУ ССАВЦІВ І ЛЮДИНИ. Природнича освіта та наука, 106-115. https://doi.org/10.32782/nser/2026-2.15

Vancouver

Білецька МГ, Бусленко ЛВ, Миронюк РО. ФІЛОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕМБРІОГЕНЕЗ ПІДНЕБІННО-НОСОВОГО КОМПЛЕКСУ ССАВЦІВ І ЛЮДИНИ. Природнича освіта та наука. 2026:106-115. doi:10.32782/nser/2026-2.15

BibTeX
@article{2026,
  author = {Білецька, Марія Григорівна and Бусленко, Леся Володимирівна and Миронюк, Роман Олександрович},
  title = {ФІЛОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕМБРІОГЕНЕЗ ПІДНЕБІННО-НОСОВОГО КОМПЛЕКСУ ССАВЦІВ І ЛЮДИНИ},
  journal = {Природнича освіта та наука},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {106--115},
  doi = {10.32782/nser/2026-2.15}
}
Kostenlos starten →