EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Оксана Ярославівна Іванців

Природнича освіта та наука · 30.05.2026 · (2) · 31-35

DOI: 10.32782/nser/2026-2.04 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Природнича освіта та наука, online erschienen am 30.05.2026. Verfasst von Оксана Ярославівна Іванців. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті представлено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів формування методичної готовності майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності в умовах подолання освітніх втрат. Актуальність роботи зумовлена дестабілізацією системи загальної середньої освіти в Україні через безпекові виклики та тривале дистанційне навчання, що спричинило критичні розриви у засвоєнні дисциплін природничого циклу. Автором уточнено зміст понять «освітні втрати» та «освітні розриви» в контексті природничої освіти, де ключовою проблемою є дефіцит практично-дослідницьких компетентностей. Доведено, що виробнича педагогічна практика є детермінуючим фактором підготовки, який дозволяє студентам трансформувати теоретичні знання в інноваційні стратегії «педагогічної реабілітації». Обґрунтовано та апробовано триетапну модель формування готовності здобувачів: етап когнітивної діагностики (цифровий скринінг «точок розриву»), етап адаптивного проєктування (реалізація стратегії спірального навчання) та етап технологічної компенсації (віртуалізація лабораторної діяльності). Окрему увагу приділено впровадженню методів скаффолдингу та фасилітації дослідницького пошуку за допомогою платформ Phet Interactive Simulations та Mozaik Education. Наведено результати емпіричного дослідження (n=98), проведеного на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки протягом 2024–2026 рр. Статистичні дані підтверджують ефективність запропонованого алгоритму «діагностика – адаптація – компенсація»: частка студентів із високим (креативно-адаптивним) рівнем готовності зросла з 25% до 89%, а низький рівень було повністю нівельовано. Доведено, що успішна підготовка вчителя нового типу – діагноста та модератора цифрового контенту – вимагає модернізації освітніх програм шляхом інтеграції спецкурсів з методики навчання в кризових умовах та посилення підготовки з цифрової дидактики. Практична значущість роботи полягає у розробці методичних кейсів (STEM-проєкти, інтерактивні схеми генетичного скаффолдингу), які можуть бути масштабовані у процесі професійної підготовки педагогів природничого профілю

Zitieren

APA

Іванців, О. Я. (2026). МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ. Природнича освіта та наука, 31-35. https://doi.org/10.32782/nser/2026-2.04

Vancouver

Іванців ОЯ. МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ. Природнича освіта та наука. 2026:31-35. doi:10.32782/nser/2026-2.04

BibTeX
@article{2026,
  author = {Іванців, Оксана Ярославівна},
  title = {МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ},
  journal = {Природнича освіта та наука},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {31--35},
  doi = {10.32782/nser/2026-2.04}
}
Kostenlos starten →