АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Kyiv Law Journal · 16.11.2026 · (3) · 258-265
DOI: 10.32782/klj/2026.3.34 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Kyiv Law Journal, online erschienen am 16.11.2026. Verfasst von А. В. Сидорук. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Технології штучного інтелекту вже застосовуються в українській медицині, зокрема в аналізі медичних знімків та діагностиці, тоді як нормативно-правове осмислення цього процесу відстає від його технологічного темпу. Чинна база регулювання залишається рамковою: профільна концепція та проєкт стратегії мають стратегічний, а не обов’язковий характер, спеціальний закон про штучний інтелект досі не ухвалено, а більшість зобов’язань за Регламентом (ЄС) 2024/1689, що відносить медичні системи ШІ до категорії високого ризику, набуває чинності вже влітку 2026 року. На основі узагальнення вітчизняної практики застосування медичних інформаційних технологій та порівняльно-правового аналізу міжнародного досвіду, зокрема рекомендацій ОЕСР, автор встановлює, що чинне регулювання медичних інформаційних систем розраховане на технологію зі сталим алгоритмом: сертифікація перевіряє формат і збереження даних, а не клінічну достовірність висновків, тоді як єдиної державної процедури такої сертифікації перед підключенням системи до ЕСОЗ та норми про визначення відповідальної особи законодавство не передбачає взагалі. Це підтверджується й міжнародним досвідом: рекомендований ОЕСР реєстр медичних систем ШІ передбачає не одноразову сертифікацію, а постреєстраційний нагляд за системою після її допуску на ринок. У підсумку автор доходить висновку, що жоден із наявних правових інструментів – ні право на пояснення рішення за Актом про штучний інтелект, що виключає медичні вироби зі ШІ, ні судова практика солідарної відповідальності, що діє лише постфактум, – не гарантує пацієнту знати про участь алгоритму в рішенні щодо власного лікування заздалегідь. Тому адміністративно-правове забезпечення цифрової трансформації охорони здоров’я має орієнтуватися не на одноразовий допуск чи компенсацію постфактум, а на безперервний нагляд за системами, здатними самостійно змінювати власні рішення – висновок, що набуває практичного значення з огляду на обіцяне ухвалення профільного закону протягом року.
Zitieren
APA
Сидорук, А. В. (2026). АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Kyiv Law Journal, 258-265. https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.34
Vancouver
Сидорук АВ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Kyiv Law Journal. 2026:258-265. doi:10.32782/klj/2026.3.34
BibTeX
@article{2026,
author = {Сидорук, А. В.},
title = {АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ},
journal = {Kyiv Law Journal},
year = {2026},
number = {3},
pages = {258--265},
doi = {10.32782/klj/2026.3.34}
}
EUVIMED