НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Kyiv Law Journal · 21.05.2026 · (2) · 43-48
DOI: 10.32782/klj/2026.2.6 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Kyiv Law Journal, online erschienen am 21.05.2026. Verfasst von Є. В. Литвиненко. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Стаття присвячена дослідженню проблемних аспектів чинного законодавства України у сфері захисту авторських прав на програмне забезпечення зі штучним інтелектом та формулюванню конкретних пропозицій щодо його вдосконалення. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням масштабів використання генеративного штучного інтелекту: за оцінками Gartner, вже у 2022 році ШІ створював близько 10% усього цифрового контенту у світі, що свідчить про нагальну потребу в правовому регулюванні. Встановлено, що традиційна модель охорони комп’ютерних програм як літературних творів, закріплена у Цивільному кодексі України та Законі України «Про авторське право і суміжні права», попри відповідність міжнародним стандартам, є недостатньою для регулювання об’єктів, що автономно генеруються системами штучного інтелекту без безпосередньої творчої участі людини. Запровадження статтею 33 зазначеного Закону права sui generis на такі об’єкти є першим у світі прикладом спеціального законодавчого режиму їх охорони, однак чинна редакція містить низку суттєвих недоліків. Окремо досліджено конфлікт між правами, наданими українським законодавством, та умовами договорів із глобальними ШІ-платформами, які фактично знецінюють ці права через широкі безвідкличні ліцензії. Проаналізовано досвід Євросоюзу – Регламент 2024/1689 (EU AI Act) та Директиву 2019/790/ ЄС (DSM), як орієнтир для реформування національного законодавства, а також розглянуто двоетапний план гармонізації з acquis ЄС, що передбачає спочатку запровадження м’яких регуляторних інструментів, а згодом ухвалення національного закону про штучний інтелект. За результатами дослідження запропоновано сім шляхів удосконалення: заміна критерію охороноздатності на «індивідуальний характер» за аналогією з правом ЄС; запровадження добровільної державної реєстрації; обмеження обсягу охорони до захисту від дослівного копіювання; обов’язкове маркування ШІ-об’єктів спеціальним символом; законодавче визначення переліку виключених об’єктів; врегулювання конфлікту з платформними угодами; поетапна гармонізація з acquis ЄС.
Zitieren
APA
Литвиненко, Є. В. (2026). НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ. Kyiv Law Journal, 43-48. https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.6
Vancouver
Литвиненко ЄВ. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ. Kyiv Law Journal. 2026:43-48. doi:10.32782/klj/2026.2.6
BibTeX
@article{2026,
author = {Литвиненко, Є. В.},
title = {НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ},
journal = {Kyiv Law Journal},
year = {2026},
number = {2},
pages = {43--48},
doi = {10.32782/klj/2026.2.6}
}
EUVIMED