ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Kyiv Law Journal · 17.04.2026 · (1) · 217-223
DOI: 10.32782/klj/2026.1.30 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Kyiv Law Journal, online erschienen am 17.04.2026. Verfasst von Ю. О. Лазоренко. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджується процесуальний статус державних службовців як учасників публічно-правових спорів щодо проходження державної служби. Констатується, що практика адміністративного судочинства засвідчує наявність суттєвих прогалин у розумінні адміністративно-процесуального статусу державних службовців, оскільки зазначена категорія не отримала законодавчого закріплення, що стає причиною недооцінки судами основних вимог, які містяться у зверненнях державних службовців до адміністративних судів, а відтак породжує конфліктність у системі службових відносин. Автор обґрунтовує, що процесуальний статус державного службовця є складною правовою конструкцією, яка включає адміністративну процесуальну правосуб’єктність, процесуальні права, процесуальні обов’язки та процесуальні гарантії, при цьому процесуальний статус не є тотожним матеріальному правовому статусу, хоча і тісно пов’язаний з ним. Особливу увагу приділено питанню темпоральних обмежень права на звернення до адміністративного суду, зокрема проблемі правової невизначеності щодо моменту початку обчислення місячного строку для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби. Для усунення виявленої колізії між частиною п’ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 11 Закону України «Про державну службу» запропоновано: по-перше, викласти частину п’яту статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції, яка визначає момент початку обчислення строку з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги відповідно до законодавства про публічну службу; по-друге, доповнити частину четверту статті 11 Закону України «Про державну службу» положенням про те, що звернення державного службовця зі скаргою до керівника державної служби є обов’язковим досудовим порядком вирішення спору. На думку автора, такі зміни забезпечать правову визначеність щодо строків звернення демржавних службовців до адміністративного суду
Zitieren
APA
Лазоренко, Ю. О. (2026). ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ. Kyiv Law Journal, 217-223. https://doi.org/10.32782/klj/2026.1.30
Vancouver
Лазоренко ЮО. ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ. Kyiv Law Journal. 2026:217-223. doi:10.32782/klj/2026.1.30
BibTeX
@article{2026,
author = {Лазоренко, Ю. О.},
title = {ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ},
journal = {Kyiv Law Journal},
year = {2026},
number = {1},
pages = {217--223},
doi = {10.32782/klj/2026.1.30}
}
EUVIMED