СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ
Судова експертиза · 18.11.2026 · (4) · 153-160
DOI: 10.32782/forensic.science.2026.4.20 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Судова експертиза, online erschienen am 18.11.2026. Verfasst von Олена Савчук. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті висвітлено проблемні питання почеркознавчої інтерпретації дисграфії як чинника, що істотно змінює графічну структуру рукописного тексту та впливає на результати ідентифікаційного й діагностичного дослідження. Актуальність роботи пов’язана з необхідністю підвищення обґрунтованості експертної оцінки рукописних текстів, виконаних за умов порушення автоматизації писемно-рухових навичок, а також у зв’язку з відсутністю цілісної методичної моделі диференціації та інтерпретації проявів дисграфії, індивідуальної варіативності почерку, навмисної зміни власного почерку та наслідування почерку іншої особи. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад застосування нейрофункціональної моделі судово-почеркознавчого дослідження записів з ознаками дисграфії. Методологічну основу становлять методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, системно-структурний і функціональний підходи, а також криміналістична інтерпретація ознак почерку з урахуванням відомостей про нейропсихологічні механізми письма. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні дисграфії як прояву дезорганізації нейромоторної системи письма та визначенні взаємозв’язку між почерковими ознаками, механізмами їх формування й діагностичним значенням. Показано, що порушення графемного програмування, кінематичного виконання, сенсомоторного контролю та просторової організації письма зумовлює комплекс стійких ознак, характерних для дисграфічного профілю почерку. Особливу увагу приділено необхідності комплексної оцінки графічних, координаційних і просторових характеристик рукописного тексту в їх взаємозв’язку. Встановлено, що діагностично важливими виступають стабільні поєднання ознак, а не окремі поодинокі незвичності виконання. Такий підхід сприяє диференціації природних, патологічних і навмисних змін почерку та знижує ризик помилкової ідентифікації виконавця. Практичне значення полягає у можливості використання результатів роботи для вдосконалення теоретико-методичних засад судової почеркознавчої експертизи, підвищення об’єктивності й обґрунтованості висновку експерта.
Zitieren
APA
Савчук, О. (2026). СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ. Судова експертиза, 153-160. https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.20
Vancouver
Савчук О. СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ. Судова експертиза. 2026:153-160. doi:10.32782/forensic.science.2026.4.20
BibTeX
@article{2026,
author = {Савчук, Олена},
title = {СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ},
journal = {Судова експертиза},
year = {2026},
number = {4},
pages = {153--160},
doi = {10.32782/forensic.science.2026.4.20}
}
EUVIMED