ПОЛІМОРФІЧНІСТЬ СУВЕРЕНІТЕТУ – ПОШУКИ ІСТОРИКО- ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ (ДОБА РАННЬОГО МОДЕРНУ)
Центральноукраїнський вісник права та публічного управління · 29.05.2026 · (2) · 182-189
DOI: 10.32782/cuj-2026-2-23 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Олег Станіславович Туренко und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Досліджується поліморфізм значень категорії суверенітету та його вплив на процес конституціоналізму в ранньомодерну добу. Встановлено, що категорія суверенітету в домодерний період формувалася не як суто юридична конструкція, а як складний світоглядний політико-теологічний концепт, елемент природно-правового порядку, який переносився у позитивне право та виступав засобом його легітимації, репрезентуючи трансформацію морально-теологічних уявлень про великий порядок у політичні та владні структури. Оскільки природний порядок у ранньомодерній думці розумівся по-різному, суверенітет не міг набути чіткої смислової форми. Різні уявлення про природу Бога, провіденційний порядок, природу людини, вище благо, роль народу, корпорації та монарха у формуванні політичного тіла зумовили поліморфний характер категорії суверенітету та породили різні його форми. Отже, поліморфний характер категорії суверенітету не означає її внутрішньої суперечливості. Це історична закономірність, яка стала наслідком тривалої кризи середньовічного універсалізму та появи різних способів осмислення природного порядку і свободи особи у політико-правовій думці раннього модерну. У цьому контексті можна виокремити такі форми осмислення суверенітету: теологічний суверенітет (papal plenitudo potestatis), протестантський морально-дисциплінарний суверенітет, десакралізований суверенітет реальних володарів (версія макіавеллізму), суверенітет народу та провіденційний суверенітет монархії. Таким чином, суверенітет у ранньомодерній традиції не став єдиною уніфікованою категорією; він виступав множинним способом політико-правового репрезентування природного порядку. Для впорядкування його поліфонічних значень інтелектуальні течії модерну намагалися визначити принципи та межі форм суверенітету, що заклало підвалини конституціоналізму. Отже, поліморфізм суверенітету зумовив необхідність урахування культурно-історичних відмінностей і різних форм конституційного розвитку.
Zitieren
APA
Туренко, О. С., & Ріжняк, Р. Я. (2026). ПОЛІМОРФІЧНІСТЬ СУВЕРЕНІТЕТУ – ПОШУКИ ІСТОРИКО- ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ (ДОБА РАННЬОГО МОДЕРНУ). Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, 182-189. https://doi.org/10.32782/cuj-2026-2-23
Vancouver
Туренко ОС, Ріжняк РЯ. ПОЛІМОРФІЧНІСТЬ СУВЕРЕНІТЕТУ – ПОШУКИ ІСТОРИКО- ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ (ДОБА РАННЬОГО МОДЕРНУ). Центральноукраїнський вісник права та публічного управління. 2026:182-189. doi:10.32782/cuj-2026-2-23
BibTeX
@article{2026,
author = {Туренко, Олег Станіславович and Ріжняк, Ренат Ярославович},
title = {ПОЛІМОРФІЧНІСТЬ СУВЕРЕНІТЕТУ – ПОШУКИ ІСТОРИКО- ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ (ДОБА РАННЬОГО МОДЕРНУ)},
journal = {Центральноукраїнський вісник права та публічного управління},
year = {2026},
number = {2},
pages = {182--189},
doi = {10.32782/cuj-2026-2-23}
}
EUVIMED