СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ОДИНОКИХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Bulletin of Sumy National Agrarian University · 29.05.2026 · (2 (106)) · 8-14
DOI: 10.32782/bsnau.d2026.2.1 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Sumy National Agrarian University, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Олена Дідківська. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджено особливості функціонування системи соціального захисту людей похилого віку та одиноких осіб похилого віку в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна війна суттєво загострила наявні структурні проблеми соціальної сфери, зокрема недостатність фінансування, обмежену доступність послуг у громадах та домінування інституційних форм догляду. Встановлено, що літні люди належать до найбільш вразливих соціальних груп через поєднання демографічних, медичних та соціально-економічних факторів, що в умовах війни призводить до зростання ризиків бідності, соціальної ізоляції та погіршення стану здоров’я. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту осіб похилого віку, включаючи конституційні гарантії, галузеве законодавство та підзаконні акти, які регламентують надання соціальних послуг. Визначено роль ключових інституцій на державному, регіональному та місцевому рівнях, а також значення територіальних громад у забезпеченні доступності соціальної підтримки. Окрему увагу приділено діяльності інституційного сектору, зокрема будинків-інтернатів, геріатричних пансіонатів та територіальних центрів соціального обслуговування. Виявлено основні виклики функціонування системи соціального захисту в умовах війни, серед яких безпекові ризики, обмежений доступ до медичних послуг, кадровий дефіцит, порушення матеріально-технічного забезпечення та недостатній рівень міжвідомчої координації. Доведено, що скорочення кількості інституцій та їх підопічних не свідчить про зменшення потреб у соціальному захисті, а відображає трансформацію форм догляду та частковий перехід відповідальності до сімей і громад. Обґрунтовано доцільність трансформації системи соціального захисту шляхом розвитку послуг у громаді, впровадження інтегрованого міжсекторального підходу та посилення партнерства між державними органами і недержавними організаціями. Запропоновано орієнтацію на гібридну модель соціальних послуг, що поєднує інституційні та неінституційні форми підтримки, з урахуванням потреб осіб похилого віку в умовах кризових ситуацій.
Zitieren
APA
Дідківська, О. (2026). СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ОДИНОКИХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 8-14. https://doi.org/10.32782/bsnau.d2026.2.1
Vancouver
Дідківська О. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ОДИНОКИХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ. Bulletin of Sumy National Agrarian University. 2026:8-14. doi:10.32782/bsnau.d2026.2.1
BibTeX
@article{2026,
author = {Дідківська, Олена},
title = {СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ОДИНОКИХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ},
journal = {Bulletin of Sumy National Agrarian University},
year = {2026},
number = {2 (106)},
pages = {8--14},
doi = {10.32782/bsnau.d2026.2.1}
}
EUVIMED