EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ВЕРИЗМ У ДЗЕРКАЛІ СХОДУ: НАЦІОНАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ОПЕРИ В КИТАЇ XX–XXI СТОЛІТЬ

Олександр Федорович Руденко

Слобожанські мистецькі студії · 15.05.2026 · (2) · 157-161

DOI: 10.32782/art/2026.2.27 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Слобожанські мистецькі студії, online erschienen am 15.05.2026. Verfasst von Олександр Федорович Руденко. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Статтю присвячено комплексному мистецтвознавчому аналізу процесу національної рецепції італійської опери веристського спрямування у культурному просторі Китаю протягом XX–XXI століть. У центрі уваги автора перебуває феномен Singing Formant як ключовий технологічний та естетичний чинник, який зумовив успіх китайської вокальної школи на європейській оперній арені. У дослідженні проаналізовано історичні передумови проникнення західного музичного мислення у Східну Азію, зокрема роль Шанхайського муніципального оркестру під керівництвом Маріо Пачі, що став головним осередком італійської традиції в регіоні. Виявлено, що ідейний резонанс між італійським веризмом та китайською культурою був підкріплений національним літературним рухом за критичний реалізм, очолюваним Лу Сінем, чиї пошуки «правди життя» знайшли відображення в оперному натуралізмі. Приділено увагу специфіці вокальної педагогіки у консерваторіях Пекіна та Шанхая, де італійські стандарти affondo та appoggio адаптувалися до національної фонетичної системи, долаючи психофізіологічні конфлікти між природою китайської мови та вимогами веристського співу. У дослідженні розглянуто оперу «Турандот» Дж. Пуччіні не лише як зразок західного орієнталізму, а й як складний іспит на технічну зрілість для китайських сопрано, що вимагає граничної звукової потужності. Автор обґрунтовує концепцію, згідно з якою сучасний успіх китайських виконавців є результатом еволюції національної техніки, що інтегрувала веристський «емоційний крик» у чітко структуровану фонетичну систему Сходу. Простежено шлях трансформації веризму від запозиченої «екзотики» до фундаментального академічного канону та інструменту національного престижу. Матеріали статті демонструють, що діяльність Національного центру виконавських мистецтв (NCPA) у Пекіні сформувала новий стандарт оперних постановок, де італійська пристрасть поєднується з китайською раціональністю.

Zitieren

APA

Руденко, О. Ф. (2026). ВЕРИЗМ У ДЗЕРКАЛІ СХОДУ: НАЦІОНАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ОПЕРИ В КИТАЇ XX–XXI СТОЛІТЬ. Слобожанські мистецькі студії, 157-161. https://doi.org/10.32782/art/2026.2.27

Vancouver

Руденко ОФ. ВЕРИЗМ У ДЗЕРКАЛІ СХОДУ: НАЦІОНАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ОПЕРИ В КИТАЇ XX–XXI СТОЛІТЬ. Слобожанські мистецькі студії. 2026:157-161. doi:10.32782/art/2026.2.27

BibTeX
@article{2026,
  author = {Руденко, Олександр Федорович},
  title = {ВЕРИЗМ У ДЗЕРКАЛІ СХОДУ: НАЦІОНАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ОПЕРИ В КИТАЇ XX–XXI СТОЛІТЬ},
  journal = {Слобожанські мистецькі студії},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {157--161},
  doi = {10.32782/art/2026.2.27}
}
Kostenlos starten →