EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОГО ВИКОНАВСТВА: ВІД СУПРОВОДУ ДО ХУДОЖНЬОГО ПАРТНЕРСТВА

Оксана Іванівна Ігнатовська, Тетяна Анатоліївна Iгнатовська, Олена Павлівна Гламаздіна

Слобожанські мистецькі студії · 15.05.2026 · (2) · 97-102

DOI: 10.32782/art/2026.2.17 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Слобожанські мистецькі студії, online erschienen am 15.05.2026. Verfasst von Оксана Іванівна Ігнатовська und 2 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті здійснено комплексний науковий аналіз трансформації ролі піаніста-концертмейстера в контексті сучасної виконавської культури. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення професійної ідентичності піаніста в ансамблі та подолання застарілих ієрархічних упереджень, де роль концертмейстера розглядалася як суто допоміжна. Автори обґрунтовують перехід від традиційної дефініції «акомпанемент» до концепції «collaborative piano» (спільне музикування), що передбачає утвердження статусу піаніста як повноправного творчого партнера та співавтора інтерпретаційної концепції. У межах дослідження висвітлено психологічні аспекти взаємодії в камерному дуеті, де стратегія пасивного слідування за солістом заперечується на користь активного прогностичного моделювання художнього образу. Окрему увагу приділено специфіці фактурного мислення концертмейстера, зокрема інверсії функцій рук, де ліва рука формує гармонійну опору та басовий фундамент, а права забезпечує тембральну прозорість і обертонову насиченість. Розвінчано поширені міфи щодо звукового балансу; за допомогою акустичного аналізу доведено, що відкрита кришка рояля сприяє кращій проєкції звуку та створенню об’ємної звукової аури, яка підтримує вокальну лінію, не пригнічуючи її. На прикладі вокальних циклів Ф. Шуберта проаналізовано роль піаніста як безпосереднього інтерпретатора поетичного тексту, що вимагає глибоких знань у галузі фонетики, лінгвістики та драматургії. Досліджено когнітивні виклики професії, зокрема мистецтво миттєвого транспонування, читання з листа та невербальної комунікації безпосередньо в момент перформансу. Зроблено висновок, що сучасне концертмейстерство є вищою формою музичної емпатії та інтелектуалізму, де відмова від виконавського егоцентризму на користь ансамблевої синергії стає запорукою створення цілісного художнього продукту. Результати дослідження можуть бути інтегровані в навчальний процес вищих мистецьких закладів для вдосконалення методик підготовки бакалаврів та магістрів у галузі камерного ансамблю.

Zitieren

APA

Ігнатовська, О. І., Iгнатовська, Т. А., & Гламаздіна, О. П. (2026). ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОГО ВИКОНАВСТВА: ВІД СУПРОВОДУ ДО ХУДОЖНЬОГО ПАРТНЕРСТВА. Слобожанські мистецькі студії, 97-102. https://doi.org/10.32782/art/2026.2.17

Vancouver

Ігнатовська ОІ, Iгнатовська ТА, Гламаздіна ОП. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОГО ВИКОНАВСТВА: ВІД СУПРОВОДУ ДО ХУДОЖНЬОГО ПАРТНЕРСТВА. Слобожанські мистецькі студії. 2026:97-102. doi:10.32782/art/2026.2.17

BibTeX
@article{2026,
  author = {Ігнатовська, Оксана Іванівна and Iгнатовська, Тетяна Анатоліївна and Гламаздіна, Олена Павлівна},
  title = {ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОГО ВИКОНАВСТВА: ВІД СУПРОВОДУ ДО ХУДОЖНЬОГО ПАРТНЕРСТВА},
  journal = {Слобожанські мистецькі студії},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {97--102},
  doi = {10.32782/art/2026.2.17}
}
Kostenlos starten →