МАТЕМАТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР ТА СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ
Acta Paedagogica Volynienses · 29.05.2026 · (2) · 196-201
DOI: 10.32782/apv/2026.2.26 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Acta Paedagogica Volynienses, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Ірина РАЄВСЬКА. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Актуальність. Нові орієнтири НУШ акцентують увагу на формуванні універсальних логічних умінь, що забезпечують критичність, системність та здатність учня приймати обґрунтовані рішення в умовах інформаційного суспільства. Математичне мислення постає як культурний код, що структурує досвід дитини та сприяє її інтелектуальній інтеграції. Мета роботи. Теоретично обґрунтувати сутність математичного мислення як універсального культурного коду особистості в контексті початкової освіти, синтезуючи вітчизняні компетентнісні підходи та зарубіжні культурологічні парадигми для визначення ефективних стратегій формування культури мислення молодших школярів. Методологія. Використано комплексний підхід, що поєднує компетентнісний (логіко-операційна діяльність) та культурологічний (інкультурація й формування ідентичності) аналіз. Методологічну основу склали концепція шести універсальних математичних активностей А. Бішопа, теорія «культурних сценаріїв» уроку Дж. Стіглера та Дж. Гіберта, модель індивідуальних стилів математичного мислення (MTS) Р. Борромео Феррі. Дослідження спирається також на методику Lesson Study як інструмент професійної трансформації педагогічної культури. Наукова новизна. Вперше математичне мислення концептуалізовано як «приховану матрицю» та «культурний код», що структурує соціальний досвід дитини. Обґрунтовано перехід від «процедурної точності» до «смислового моделювання» через ревізію «ДНК викладання». Показано синергію японської моделі Lesson Study та врахування індивідуальних стилів мислення (візуального, аналітичного, інтегрованого) як засобу подолання «культури виключення» й формування математичної ідентичності школяра. Висновки. Lesson Study трансформує роль учителя з виконавця інструкцій у дослідника, здатного створювати інклюзивне середовище, де математика постає як живий інструмент пізнання світу. Перспективи подальших пошуків полягають у адаптації цих стратегій до цифрового освітнього середовища.
Zitieren
APA
РАЄВСЬКА, І. (2026). МАТЕМАТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР ТА СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ. Acta Paedagogica Volynienses, 196-201. https://doi.org/10.32782/apv/2026.2.26
Vancouver
РАЄВСЬКА І. МАТЕМАТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР ТА СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ. Acta Paedagogica Volynienses. 2026:196-201. doi:10.32782/apv/2026.2.26
BibTeX
@article{2026,
author = {РАЄВСЬКА, Ірина},
title = {МАТЕМАТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР ТА СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ},
journal = {Acta Paedagogica Volynienses},
year = {2026},
number = {2},
pages = {196--201},
doi = {10.32782/apv/2026.2.26}
}
EUVIMED