Авто – та гетеростереотипи ромської спільноти Закарпаття: символічні межі, стигматизація та відтворення соціальної нерівності
Актуальні проблеми філософії та соціології · 17.11.2026 · (61) · 47-57
DOI: 10.32782/apfs.v061.2026.7 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Актуальні проблеми філософії та соціології, online erschienen am 10.11.2026. Verfasst von Т. Д. Лапан und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 30 Literaturangaben.
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено теоретичний та емпіричний соціологічний аналіз стереотипізації ромської спіль ноти Закарпаття як механізму формування соціальної дистанції, стигматизації та соціального виключення. Обґрунтовано доцільність розмежування понять «етнічний стереотип» і «національний стереотип» та запропоновано розглядати стереотип як інтерналізо вану соціально й культурно зумовлену інформацію, що функціонує на когнітивному, емоційнооціночному та поведінковому рівнях. Теоретичну рамку дослідження розширено концепціями стигми Е. Гофмана, етнічних меж Ф. Барта, символічних меж М. Ламон, соціаль ної ідентичності А. Тажфела, діалектики ідентифікації Р. Дженкінса та соціального визнання А. Гоннета – це дало змогу пояснити не лише зміст групових уявлень, а й соціальні механізми, через які вони перетворюються на практики виключення. Емпіричну основу дослідження становлять 20 напів структурованих біографічних інтерв’ю з представни ками ромських громад Мукачева, Ужгорода та Холмка зібраних упродовж 2019–2025 років, доповнені спосте реженнями в громадах. У межах цього масиву окремо виокремлено та поглиблено проаналізовано три біогра фічні інтерв’ю, записані в умовах повномасштабної війни, – на їхньому матеріалі реконструйовано меха нізми символічного дистанціювання та конструювання нормативної моделі «хорошого рома». Встановлено суттєвий розрив між позитивними автостереотипами (родинність, солідарність, праце любність, релігійність) і негативними гетеростереоти пами (криміналізація, небажання працювати, неосві ченість, неохайність), які респонденти розпізнають у ставленні навколишнього населення. Показано, що подолання цього розриву на індивідуальному рівні від бувається через конструювання нормативної моделі «хорошого рома» та символічне дистанціювання від «інших ромів», що, своєю чергою, відтворює зовнішню стигму вже всередині самої спільноти. Зроблено висно вок, що стереотипізація ромів має не лише соціаль нопсихологічний, а й соціоструктурний характер: вона бере участь у виробництві нерівності, а не лише відображає її. Подолання цього циклічного механізму потребує поєднання символічних змін (відмова від гомогенізованого образу групи, відповідальна медіа репрезентація) та інституційних (недискримінаційні процедури в освіті, зайнятості, соціальних та адміні стративних послугах).
Zitieren
APA
Лапан, Т. Д., & Химович, О. С. (2026). Авто – та гетеростереотипи ромської спільноти Закарпаття: символічні межі, стигматизація та відтворення соціальної нерівності. Актуальні проблеми філософії та соціології, 47-57. https://doi.org/10.32782/apfs.v061.2026.7
Vancouver
Лапан ТД, Химович ОС. Авто – та гетеростереотипи ромської спільноти Закарпаття: символічні межі, стигматизація та відтворення соціальної нерівності. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2026:47-57. doi:10.32782/apfs.v061.2026.7
BibTeX
@article{2026,
author = {Лапан, Т. Д. and Химович, О. С.},
title = {Авто – та гетеростереотипи ромської спільноти Закарпаття: символічні межі, стигматизація та відтворення соціальної нерівності},
journal = {Актуальні проблеми філософії та соціології},
year = {2026},
number = {61},
pages = {47--57},
doi = {10.32782/apfs.v061.2026.7}
}
EUVIMED