EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

Угода за результатами медіації: теорія та практика

О. О. Кармана, В. Ю. Стрілько, Д. А. Позов

Актуальні проблеми держави і права · 10.11.2026 · (111) · 169-177

DOI: 10.32782/apdp.v111.2026.17 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Актуальні проблеми держави і права, online erschienen am 04.11.2026. Verfasst von О. О. Кармана und 2 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 13 Literaturangaben.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Актуальність статті полягає в тому, шо прийняття Закону України «Про медіацію» надало нор- мативної визначеності процедурі медіації, проте породило питання про юридичну долю досягну- тих домовленостей, гарантію їх виконання. Практична цінність медіації виявляється не в підпи- санні узгодженого цивільного договору – угоди за результатами медіації, а в своєчасному, повному та належному виконанні погодженого рішення. Закон України «Про медіацію» покладає на сторони спору, який вирішувався шляхом медіації, обов’язок виконувати угоду за результатами медіації в передбачених нею порядку і строки, але не визнає її виконавчим документом, як це, наприклад, відбулося з мировою угодою в цивільному та господарському судочинстві. Окремої уваги потребує також судова практика, яка стосується медіації, коли спір розглядається в суді і ухвалою суду розгляд справи зупиняється на час проведення медіації. Метою статті є науково-практичний аналіз правової природи та змісту угоди за результатами медіації, а також перспектив законодавчого забезпечення її виконуваності. У статті досліджено поняття, правову природу, порядок укладення, суб’єктів, строки та способи виконання угоди за результатами медіації. Наголошено на тому, що угода за результатами медіації містить конфіденційну інформацію та не може бути оприлюднена без згоди сторін цієї угоди. Відстоюється думка про те, що угода за результатами медіації може бути частиною мирової угоди, але із дотриманням базового принципу медіації – конфіденційності. Обґрунтовано, що вона може поєд- нувати матеріально-правові, організаційні й процесуальні положення, а після її укладення виникає постмедіаційна стадія реалізації домовленостей. Визначено межі відповідальності сторін і доведено, що медіатор не є гарантом виконання, а угода за результатами медіації не належить до виконавчих документів. В статті проаналізовано судову практику. Зроблено висновок, що домовленість у медіації є фактичною передумовою завершення спору, тоді як юридичною підставою закриття судового прова- дження виступає належна процесуальна дія. В статті піддано критиці усна форми угоди за результа- тами медіації. Звертається увага на те, що Закон України «Про медіацію», чітко вимагає щоб угода за результатами медіації стосовно земельних відносин і трудових відносин укладалася виключно в пись- мовій формі. Встановлено, що законодавство Європейського Союзу рекомендує укладати письмові форми угод за результатами медіації.

Zitieren

APA

Кармана, О. О., Стрілько, В. Ю., & Позов, Д. А. (2026). Угода за результатами медіації: теорія та практика. Актуальні проблеми держави і права, 169-177. https://doi.org/10.32782/apdp.v111.2026.17

Vancouver

Кармана ОО, Стрілько ВЮ, Позов ДА. Угода за результатами медіації: теорія та практика. Актуальні проблеми держави і права. 2026:169-177. doi:10.32782/apdp.v111.2026.17

BibTeX
@article{2026,
  author = {Кармана, О. О. and Стрілько, В. Ю. and Позов, Д. А.},
  title = {Угода за результатами медіації: теорія та практика},
  journal = {Актуальні проблеми держави і права},
  year = {2026},
  number = {111},
  pages = {169--177},
  doi = {10.32782/apdp.v111.2026.17}
}
Kostenlos starten →