СПОНТАННА ФЛОРА ЯК КОМПОНЕНТ ТРАВ’ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ МІСЬКИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН
Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology · 29.05.2026 · 64 (2) · 20-27
DOI: 10.32782/agrobio.2026.2.3 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Людмила Миколаївна Бондарєва und 1 weiteren Autor:innen.
Abstract (Originalsprache)
Рекреаційне навантаження є одним із провідних факторів антропогенного впливу на урбаноекосистеми, що визначає трансформацію їх рослинних компонентів на всіх рівнях організації, але в першу чергу – на популяційно-видовому та ценотичному. В трав'янистих природних та напівприродних урбанофітоценозах ці процеси проявляються особливо виразно, оскільки поєднують механічне ушкодження ґрунтового та живого надґрунтового покриву і, як наслідки – формування відкритих для інвазії мікросередовищ. За таких умов зростає роль видів спонтанної флори, які, включаючи апофітні та адвентивні компоненти різного ступеня натуралізації, швидко реагують на появу нових екологічних ніш і можуть розглядатися як індикатори стану й динаміки урбаноекосистем та їх здатності до підтримання біорізноманіття і реалізації екосистемних послуг. Дослідження проведено в межах рекреаційних зон м. Суми на чотирьох ділянках, що відрізнялися за характером та інтенсивністю рекреації, а також за еколого-ценотичними умовами. Оцінку стану трав'янистих угруповань здійснювали із застосуванням геоботанічного підходу у поєднанні з градієнтною схемою рекреаційної дигресії (І – IV ступені). Критерії оцінювання включали загальне по фітоценозу, індивідуальне та сумарне (із урахуванням ярусності) проєктивне покриття видів, співвідношення аборигенних і адвентивних видів різних категорій, структурну цілісність травостою, стан ґрунту, ознаки механічного пошкодження рослин. Отримані результати свідчать, що трансформація трав'янистих угруповань у міських рекреаційних зонах відображається передусім через зміну структурної організації фітоценозу, а не лише за рахунок зниження проєктивного покриття: навіть при ІІ – ІІІ ступенях дигресії сумарне покриття зберігається на рівні 85 – 95 %, проте частка аборигенних видів зменшується з 60 – 70 % до 30 – 40 %, тоді як участь адвентивних та інвазійнів видів збільшується до 20 – 35 %, супроводжуючи порушення цілісності травостою та появу оголених ділянок ґрунту. Порівняння двох ділянок, що знаходяться на ІІ ступені, демонструє як аналогічні показники рівня дигресії можуть відповідати різній динаміці: на першій ділянці – відновлювальна сукцесія після сильного порушення з вже помітною значною участю адвентивів, на другій – більш стабільний травостій під помірним рекреаційним тиском. Це підкреслює необхідність комплексної оцінки стану урбаноекосистем з урахуванням всіх вищеперерахованих характеристик з метою визначення напрямку динамічних змін та оцінки відновлювального потенціалу угруповань. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання структурно-флористичних та функціональних показників урбанофітоценозів з урахуванням участі видів спонтанної флори як індикаторів антропогенної трансформації та прогнозування стану міських екосистем.
Zitieren
APA
Бондарєва, Л. М., & Попов, І. В. (2026). СПОНТАННА ФЛОРА ЯК КОМПОНЕНТ ТРАВ’ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ МІСЬКИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology, 64(2), 20-27. https://doi.org/10.32782/agrobio.2026.2.3
Vancouver
Бондарєва ЛМ, Попов ІВ. СПОНТАННА ФЛОРА ЯК КОМПОНЕНТ ТРАВ’ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ МІСЬКИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology. 2026;64(2):20-27. doi:10.32782/agrobio.2026.2.3
BibTeX
@article{2026,
author = {Бондарєва, Людмила Миколаївна and Попов, Іван Володимирович},
title = {СПОНТАННА ФЛОРА ЯК КОМПОНЕНТ ТРАВ’ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ МІСЬКИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН},
journal = {Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology},
year = {2026},
volume = {64},
number = {2},
pages = {20--27},
doi = {10.32782/agrobio.2026.2.3}
}
EUVIMED