МАКРОПРУДЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА НБУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СТІЙКОСТІ: АНАЛІЗ ВПЛИВУ НА РИЗИК НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ
Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій · 31.03.2026 · 1 (19) · 660-669
DOI: 10.32750/2026-0156 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, online erschienen am 31.03.2026. Verfasst von Svitlana Onyshko.
Abstract (Originalsprache)
У статті проведено комплексне дослідження ефективності макропруденційної політики Національного банку України (НБУ) як стратегічного інструменту забезпечення стійкості банківського сектору та мінімізації ризиків неплатоспроможності банків у період 2020–2025 років. Актуальність теми зумовлена необхідністю зміцнення фінансової стабільності в умовах безпрецедентних зовнішніх і внутрішніх шоків, зокрема наслідків повномасштабної війни та макроекономічної турбулентності. У межах дослідження систематизовано теоретичні засади макропруденційного регулювання, яке, на відміну від мікропруденційного нагляду, орієнтоване на стабільність усієї фінансової системи через запобігання накопиченню системних ризиків та обмеження «ефекту доміно». Детально проаналізовано ключові інструменти, що застосовуються НБУ відповідно до стандартів Базельського комітету: буфери капіталу (консерваційний, контрциклічний, системної важливості), нормативи ліквідності (LCR, NSFR) та регулярне стрес-тестування. Особливу увагу приділено аналізу каналів впливу макропруденційної політики на ризик дефолту банків, зокрема капітальному каналу, каналу ліквідності та системного ризику. На основі емпіричних даних НБУ за 2020–2025 рр. виявлено, що впровадження жорстких вимог до капіталізації та ліквідності дозволило уникнути системної кризи навіть після шоку 2022 року. Досліджено динаміку пруденційних нормативів, яка свідчить про збереження високого запасу міцності: показники ліквідності LCR суттєво перевищують нормативні 100%, а оновлений норматив достатності регулятивного капіталу (НРК) демонструє стійкість системи до ризику неплатоспроможності станом на початок 2026 року. Обґрунтовано, що макропруденційна політика сприяла зниженню проциклічності кредитування та покращенню якості активів. Визначено основні проблеми оцінки ризиків в умовах воєнного стану, такі як втрата застави та складність довгострокового прогнозування через регуляторні послаблення. У висновках підкреслено необхідність подальшого вдосконалення систем раннього попередження та посилення вимог до системно важливих банків для зміцнення фінансової архітектури України.
Zitieren
APA
Onyshko, S. (2026). МАКРОПРУДЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА НБУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СТІЙКОСТІ: АНАЛІЗ ВПЛИВУ НА РИЗИК НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, 1(19), 660-669. https://doi.org/10.32750/2026-0156
Vancouver
Onyshko S. МАКРОПРУДЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА НБУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СТІЙКОСТІ: АНАЛІЗ ВПЛИВУ НА РИЗИК НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій. 2026;1(19):660-669. doi:10.32750/2026-0156
BibTeX
@article{Onyshko2026,
author = {Onyshko, Svitlana},
title = {МАКРОПРУДЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА НБУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СТІЙКОСТІ: АНАЛІЗ ВПЛИВУ НА РИЗИК НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ},
journal = {Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій},
year = {2026},
volume = {1},
number = {19},
pages = {660--669},
doi = {10.32750/2026-0156}
}
EUVIMED