EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: НОВЕЛИ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬІНСТЬ

О.M. ШАРМАР, В.І. ШКОЛЬНІКОВ

Вісник Кримінологічної асоціації України · 01.06.2026 · 39 (2 (Part I)) · 88-98

DOI: 10.32631/vca.2026.2.p1.07 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Кримінологічної асоціації України, online erschienen am 01.06.2026. Verfasst von О.M. ШАРМАР und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Стаття присвячена аналізу положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі – МКС), який передбачає перелік злочинів проти людяності та змісту статті 4421 «Злочини проти людяності» Кримінального кодексу (далі – КК) України. Стверджується, що КК України не містить поняття злочинів проти людяності і закріплює лише їх різновиди, зокрема: переслідування будь-якої групи або спільноти шляхом обмеження прав людини за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, статевими або іншими підставами (ознаками) дискримінації, визначеними міжнародним правом як неприпустимі; депортація населення; насильницьке переміщення населення; зґвалтування, сексуальна експлуатація, примушування до зайняття проституцією, примусової вагітності, примусової стерилізації або будь-яких інших форм сексуального насильства; обернення в рабство або торгівля людьми; насильницьке зникнення; незаконне позбавлення волі; катування; інші умисні нелюдські діяння подібного характеру, які супроводжуються заподіянням сильних страждань, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень; апартеїд. Констатується, що залишається невирішеним питання особливостей кваліфікації злочинів проти людяності, які було розпочато до 24.10.2024 р. та продовжено після цієї дати. Пропонується удосконалити положення КК України, які передбачають зворотну дію в часі щодо відповідальності за злочини, передбачені ст. 437, 438, 442, 442-1 КК України незалежно від часу їх вчинення. Акцентується увага на законодавчих прогалинах ст. 442-1 КК України, які створюють умови для порушення принципу кримінальної відповідальності «non bis in idem». Робиться висновок про те, що при конструюванні положень ст. 442-1 КК України законодавцем порушено принцип системності кримінального закону, коли одне і те саме поняття, яке використовується в кількох кримінально-правових нормах, має різний зміст. Обґрунтовується необхідність закріплення в ст. 442-1 КК України та нормах, які містять однорідні злочини, ознаки повторності кримінальних правопорушень.

Zitieren

APA

ШАРМАР, О., & ШКОЛЬНІКОВ, В. (2026). ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: НОВЕЛИ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬІНСТЬ. Вісник Кримінологічної асоціації України, 39(2 (Part I)), 88-98. https://doi.org/10.32631/vca.2026.2.p1.07

Vancouver

ШАРМАР О, ШКОЛЬНІКОВ В. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: НОВЕЛИ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬІНСТЬ. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2026;39(2 (Part I)):88-98. doi:10.32631/vca.2026.2.p1.07

BibTeX
@article{2026,
  author = {ШАРМАР, О.M. and ШКОЛЬНІКОВ, В.І.},
  title = {ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: НОВЕЛИ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬІНСТЬ},
  journal = {Вісник Кримінологічної асоціації України},
  year = {2026},
  volume = {39},
  number = {2 (Part I)},
  pages = {88--98},
  doi = {10.32631/vca.2026.2.p1.07}
}
Kostenlos starten →