Дезінформація як сучасна загроза інформаційній безпеці України: правові та організаційні механізми протидії
Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs · 17.06.2026 · 156-171
DOI: 10.32631/v.2026.spec.iss.11 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, online erschienen am 17.06.2026. Verfasst von Віолета Озимовська. Die Arbeit nennt 18 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено комплексний аналіз дезінформації як системної загрози інформаційній безпеці України в умовах збройної агресії та цифрової трансформації інформаційного середовища. Актуальність теми зумовлена активним використанням дезінформації як інструменту гібридної війни, спрямованого на маніпулювання суспільною свідомістю, підрив довіри до державних інституцій, дестабілізацію суспільно-політичних процесів і ослаблення обороноздатності держави. Додатковою проблемою є відсутність нормативного закріплення поняття «дезінформація» в законодавстві України та фрагментарність правових і організаційних механізмів протидії їй. Метою дослідження є комплексне осмислення сутності дезінформації, розмежування її з іншими видами недостовірної інформації та визначення особливостей правового й організаційного забезпечення протидії її поширенню. У роботі систематизовано наукові підходи до розуміння поняття «дезінформація» та виокремлено її ключові ознаки. На основі проведеного аналізу сформульовано авторське визначення поняття «дезінформація» в контексті інформаційної безпеки як свідомого створення та поширення неправдивих або викривлених відомостей для досягнення політичних, соціальних, воєнних чи інших цілей. Окрему увагу приділено характеристиці суб’єктів та об’єктів дезінформаційного впливу в умовах воєнного стану, зокрема ролі держави-агресора, використанню технологій штучного інтелекту тощо. Проаналізовано чинні нормативно-правові засади протидії дезінформації, включаючи стратегічні документи у сфері інформаційної безпеки, а також діяльність державних органів і інститутів громадянського суспільства. Емпіричною основою дослідження стали результати соціологічних опитувань щодо рівня медіаспоживання, довіри до джерел інформації та вразливості громадян до дезінформації. Проведений аналіз відповідних даних дозволив виявити високий рівень чутливості суспільства до маніпулятивного контенту, недостатню практику перевірки достовірності інформації та домінування цифрових платформ як основних каналів отримання новин. Узагальнення результатів опитувань дало змогу обґрунтувати необхідність посилення медіаграмотності та розвитку стратегічних комунікацій як складових елементів механізму протидії. Обґрунтовано, що система протидії дезінформації в Україні має поліцентричний характер, однак потребує нормативної конкретизації понятійного апарату, посилення міжвідомчої координації та гармонізації з європейськими стандартами.
Zitieren
APA
Озимовська, В. (2026). Дезінформація як сучасна загроза інформаційній безпеці України: правові та організаційні механізми протидії. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 156-171. https://doi.org/10.32631/v.2026.spec.iss.11
Vancouver
Озимовська В. Дезінформація як сучасна загроза інформаційній безпеці України: правові та організаційні механізми протидії. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. 2026:156-171. doi:10.32631/v.2026.spec.iss.11
BibTeX
@article{2026,
author = {Озимовська, Віолета},
title = {Дезінформація як сучасна загроза інформаційній безпеці України: правові та організаційні механізми протидії},
journal = {Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs},
year = {2026},
pages = {156--171},
doi = {10.32631/v.2026.spec.iss.11}
}
EUVIMED