Порівняльний аналіз методики «Зелена кімната» та моделі Барнахус у кримінальному провадженні: від тактичних прийомів до інституційного стандарту
Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs · 01.07.2026 · 113 (2) · 175-190
DOI: 10.32631/v.2026.2.13 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, online erschienen am 01.07.2026. Verfasst von Олена Макарова. Die Arbeit nennt 10 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Досліджено трансформацію тактико-криміналістичного забезпечення допиту малолітніх і неповнолітніх осіб у контексті імплементації стандартів правосуддя, орієнтованих на забезпечення найкращих інтересів дитини. Актуальність теми зумовлена переходом кримінального правосуддя України від репресивної до захисної моделі, орієнтованої на правничу допомогу та мінімізацію ризиків вторинної віктимізації. Метою роботи є здійснення порівняльного аналізу технічних, тактичних та організаційних параметрів функціонування і використання методики «Зелена кімната» і центрів за моделлю Барнахус для визначення оптимального інституційного стандарту захисту прав дитини у кримінальному судочинстві. Наукова новизна полягає в комплексному підході до вивчення тактичних прийомів допиту не як ізольованих процесуальних дій, а як елементів цілісного безпечного середовища. Доведено необхідність індивідуальної адаптації криміналістичної тактики до вікових і психофізіологічних характеристик неповнолітніх, а також їхньої здатності вільно висловлювати думки в умовах слідчих (розшукових) дій. Приділено увагу нормативній регламентації обов’язкової участі психолога та інституту завчасної фіксації показань слідчим суддею. Розкрито специфіку методики «Зелена кімната», яка забезпечує валідність отриманої інформації без психологічного тиску на дитину. Водночас модель Барнахус ідентифіковано як інноваційну форму міжвідомчої координації, яка інтегрує правоохоронний, медичний, психологічний і соціальний складові елементи в межах однієї установи. На основі аналізу судової практики виявлено ключові організаційні та правові перешкоди, зокрема недостатню координацію між суб’єктами і випадки формального підходу при залученні спеціалістів. Зроблено висновок, що повноцінна імплементація моделі Барнахус вимагає функціональної адаптації державних інституцій до вимог правосуддя, дружнього до дитини, та поступового перетворення локальних пілотних ініціатив на загальнодержавний інституційний стандарт.
Zitieren
APA
Макарова, О. (2026). Порівняльний аналіз методики «Зелена кімната» та моделі Барнахус у кримінальному провадженні: від тактичних прийомів до інституційного стандарту. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 113(2), 175-190. https://doi.org/10.32631/v.2026.2.13
Vancouver
Макарова О. Порівняльний аналіз методики «Зелена кімната» та моделі Барнахус у кримінальному провадженні: від тактичних прийомів до інституційного стандарту. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. 2026;113(2):175-190. doi:10.32631/v.2026.2.13
BibTeX
@article{2026,
author = {Макарова, Олена},
title = {Порівняльний аналіз методики «Зелена кімната» та моделі Барнахус у кримінальному провадженні: від тактичних прийомів до інституційного стандарту},
journal = {Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs},
year = {2026},
volume = {113},
number = {2},
pages = {175--190},
doi = {10.32631/v.2026.2.13}
}
EUVIMED