Теоретико-прикладні засади класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні
Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs · 01.04.2026 · 112 (1) · 205-217
DOI: 10.32631/v.2026.1.14 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, online erschienen am 01.04.2026. Verfasst von Юрій Ковальов. Die Arbeit wurde bisher 1-mal zitiert (Crossref) und nennt 12 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджено теоретико-прикладні засади класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні в умовах сучасного розвитку кримінального процесу та криміналістики. Обґрунтовано, що застосування спеціальних знань є невід’ємним елементом доказування, який забезпечує ефективне виявлення, фіксацію, дослідження й оцінку доказової інформації в умовах ускладнення механізмів учинення кримінальних правопорушень, цифровізації суспільних процесів та появи нових джерел доказів. Визначено, що форми застосування спеціальних знань доцільно розглядати як інституціоналізовані способи їх практичної реалізації, які забезпечують трансформацію спеціальної інформації у доказову або орієнтуючу в межах кримінального провадження. Проаналізовано сучасні наукові підходи до класифікації форм застосування спеціальних знань і встановлено, що в науковій літературі відсутній єдиний концептуальний підхід до визначення критеріїв їх систематизації. Виявлено, що найбільш поширеною залишається класифікація за ознакою процесуальної регламентації, однак у сучасних дослідженнях спостерігається тенденція до розширення переліку форм, деталізації їх змісту та запровадження додаткових класифікаційних категорій. Аргументовано, що запровадження так званої змішаної форми застосування спеціальних знань не є методологічно необхідним, оскільки фактично відображає багатостадійність їх використання, а не існування окремої самостійної форми. Обґрунтовано доцільність використання двокомпонентної базової класифікації форм застосування спеціальних знань на процесуальні та непроцесуальні із внутрішньою функціональною диференціацією кожної групи. Визначено, що процесуальні форми спрямовані на отримання доказової інформації та безпосередньо регламентовані кримінальним процесуальним законодавством (судові експертизи, участь спеціаліста й інших процесуально визначених обізнаних осіб). Непроцесуальні форми спрямовані на отримання орієнтуючої інформації та створюють передумови для подальшої процесуальної легалізації результатів (консультаційно-довідкова допомога, попередні дослідження, перевірки за криміналістичними обліками, ревізії та інші контрольні перевірки). Визначено, що вибір конкретної форми застосування спеціальних знань детермінується процесуальним статусом суб’єкта, метою використання, значенням отриманих результатів та стадією кримінального провадження. Запропонований підхід сприяє систематизації наукових положень, підвищенню ефективності використання спеціальних знань у доказуванні та забезпеченню процесуальної визначеності результатів їх застосування.
Zitieren
APA
Ковальов, Ю. (2026). Теоретико-прикладні засади класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 112(1), 205-217. https://doi.org/10.32631/v.2026.1.14
Vancouver
Ковальов Ю. Теоретико-прикладні засади класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. 2026;112(1):205-217. doi:10.32631/v.2026.1.14
BibTeX
@article{2026,
author = {Ковальов, Юрій},
title = {Теоретико-прикладні засади класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні},
journal = {Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs},
year = {2026},
volume = {112},
number = {1},
pages = {205--217},
doi = {10.32631/v.2026.1.14}
}
EUVIMED