EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

Правовий вимір OSINT у правоохоронній діяльності

Олександр Манжай, Ірина Манжай, Віталій Носов

Law and Safety · 20.07.2026 · 101 (2) · 31-47

DOI: 10.32631/pb.2026.2.03 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Law and Safety, online erschienen am 20.07.2026. Verfasst von Олександр Манжай und 2 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 37 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Розглянуто розвиток пошуку та роботи з інформацією з відкритих джерел (OSINT) та її перетворення на ключовий інструмент правоохоронної діяльності в умовах глобальної цифровізації та збройного конфлікту. Досліджено комплекс правових, процесуальних і методологічних засад одержання, фіксації та використання відкритої інформації у кримінальному судочинстві. Під час наукового пошуку застосовано систему загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання, зокрема формально-догматичний, порівняльно-правовий і метод вивчення судової практики. Проаналізовано класифікацію відкритої інформації за порядком доступу. Визначено правові межі компетенції правоохоронних органів щодо збирання й обробки персональних та похідних даних без порушення права на недоторканність приватного життя. Досліджено механізми формування похідних персональних даних, серед яких вилучення вбудованої інформації, реідентифікація особи через електронні підписи та перехресна агрегація розрізнених відкритих державних реєстрів. Доведено, що з огляду на європейське законодавство найбільш стійким правовим обґрунтуванням для обробки таких масивів під час OSINT-досліджень виступає доктрина «законного інтересу», а не згода суб’єкта. З’ясовано суперечності між фактичною публічністю інформації в соціальних мережах, яка базується на згоді користувача, та жорсткими корпоративними правилами платформ, що обмежують автоматизований збір даних (скрейпінг). Вивчено передову практику Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини. Доведено, що для процесуальної легалізації OSINT-матеріалів, зокрема доказів, згенерованих користувачами, критично важливо дотримуватися балансу між слідчою необхідністю і гарантіями захисту приватності, а також враховувати дію принципу lex specialis під час воєнного стану. Обґрунтовано необхідність обов’язкової імплементації міжнародних стандартів, насамперед протоколу Берклі, у національну слідчу практику. Окрему увагу приділено новітнім технологічним загрозам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту, зокрема генерації маніпулятивних матеріалів (дипфейків) та феномену «дивіденд брехуна». Висвітлено проблему масової автоматизованої обробки даних алгоритмами, яка здатна обходити правові гарантії приватності. Обґрунтовано потребу концептуального оновлення Кримінального процесуального кодексу України в частині чіткого нормативного закріплення статусу електронних доказів. Визначено, що надійною гарантією забезпечення безперервного ланцюга збереження доказів та їх процесуальної допустимості в судах є невідкладне впровадження техніко-правових механізмів автентифікації, зокрема технології розподілених реєстрів (блокчейн).

Zitieren

APA

Манжай, О., Манжай, І., & Носов, В. (2026). Правовий вимір OSINT у правоохоронній діяльності. Law and Safety, 101(2), 31-47. https://doi.org/10.32631/pb.2026.2.03

Vancouver

Манжай О, Манжай І, Носов В. Правовий вимір OSINT у правоохоронній діяльності. Law and Safety. 2026;101(2):31-47. doi:10.32631/pb.2026.2.03

BibTeX
@article{2026,
  author = {Манжай, Олександр and Манжай, Ірина and Носов, Віталій},
  title = {Правовий вимір OSINT у правоохоронній діяльності},
  journal = {Law and Safety},
  year = {2026},
  volume = {101},
  number = {2},
  pages = {31--47},
  doi = {10.32631/pb.2026.2.03}
}
Kostenlos starten →