МЕХАНІЗМИ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Пропілеї права та безпеки · 23.09.2026 · (9) · 63-72
DOI: 10.32620/pls.2026.9.06 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Пропілеї права та безпеки, online erschienen am 23.09.2026. Verfasst von Н. Капустник. Die Arbeit nennt 17 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Стаття присвячена аналізу питання примусового виконання судових рішень України стосовно держави-агресора. Актуальність зазначеного питання обумовлюється тим, що виконання судових рішень є критичною передумовою відновлення справедливості та захисту прав осіб, постраждалих від збройного конфлікту. Головною правовою перешкодою на національному та транскордонному рівнях залишається концепція юрисдикційного імунітету держави та недоторканності її активів. Якщо на стадії судового розгляду українські суди сформували сталу практику обмеження імунітету Російської Федерації, то стадія виконання рішень за рахунок суверенного майна за кордоном перебуває у стані глибокої правової колізії, що вимагає доктринального переосмислення та розробки нових правових алгоритмів. Метою роботи є комплексний аналіз цивільно-правових і міжнародно-правових аспектів подолання юрисдикційного імунітету держави-агресора на стадії виконання рішень, а також обґрунтування інституційно-процесуальної моделі, що дозволить трансформувати декларативні акти національних судів у дієві фінансово-правові інструменти реального відшкодування збитків. Теоретичну основу дослідження становлять класичні доктринальні концепції розмежування актів суверена (acta jure imperii) та актів комерційного характеру (acta jure gestionis), розроблені у працях Дж. Кроуфорда, Х. Фокс та Ф. Вебб. У роботі здійснено порівняльний аналіз консервативного підходу Міжнародного суду ООН та динамічної практики ЄСПЛ, що обґрунтовує пріоритет права особи на доступ до суду над суверенними привілеями держави-порушниці. Досліджено еволюцію вітчизняної судової практики після 2022 року, в межах якої Верховний Суд імплементував доктрину «територіального деліктного винятку» та виробив процесуальну фікцію належного повідомлення відповідача через офіційний портал Судової влади. Визначено особливості адаптації національних рішень до жорстких міжнародних стандартів доказування Міжнародного реєстру збитків (RD4U) за часовим, територіальним та каузальним критеріями для категорій А (шкода життю), В (матеріальна шкода) та С (шкода бізнесу). В статті сформульовано конкретні практичні пропозиції щодо інституційної реорганізації примусового виконання в Україні: створення спеціалізованого підрозділу Державної виконавчої служби Міністерства юстиції для транскордонного розшуку активів; цифровізація виконавчих дій та інтеграція автоматизованої системи з міжнародними реєстрами й базами фінансової розвідки; законодавче закріплення чіткої черговості та пріоритетності виплат (пріоритет шкоди життю та здоров'ю, потім — житлу, наприкінці — великому бізнесу); повне звільнення постраждалих осіб від сплати судового збору на всіх стадіях процесу. Матеріали дослідження мають практичне значення для модернізації процесуального законодавства України та регламентації взаємодії оновленої системи Державної виконавчої служби із міжнародними конфіскаційними механізмами G7 та ЄС.
Zitieren
APA
Капустник, Н. (2026). МЕХАНІЗМИ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ. Пропілеї права та безпеки, 63-72. https://doi.org/10.32620/pls.2026.9.06
Vancouver
Капустник Н. МЕХАНІЗМИ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ. Пропілеї права та безпеки. 2026:63-72. doi:10.32620/pls.2026.9.06
BibTeX
@article{2026,
author = {Капустник, Н.},
title = {МЕХАНІЗМИ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ},
journal = {Пропілеї права та безпеки},
year = {2026},
number = {9},
pages = {63--72},
doi = {10.32620/pls.2026.9.06}
}
EUVIMED