МОДЕЛЮВАННЯ ЕЖЕКТОРА ДЛЯ СИСТЕМИ СУФЛІРУВАННЯ ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА
Aerospace Technic and Technology · 05.11.2026 · (5) · 26-38
DOI: 10.32620/aktt.2026.5.03 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Aerospace Technic and Technology, online erschienen am 05.11.2026. Verfasst von Руслан Юрійович Цуканов und 3 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 10 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Предметом вивчення в статті є моделювання роботи ежектора системи суфлірування масляної системи газотурбінного двигуна методом наближеного 1D‑розрахунку, методом 2D‑ і 3D‑обчислювальної гідродинаміки, а також експериментально. Метою є розробка, верифікація та валідація за результатами натурного експерименту математичної моделі для обґрунтованого вибору параметрів ежекторів підсистем суфлірування масляних систем. Задачі: моделювання роботи ежектора за допомогою наближеної 1D‑теорії; побудова вісесиметричної 2D‑моделі ежектора і восьми пласких сіток; побудова двох 3D‑моделей ежектора (з метою подальшої оцінки впливу наявності хвостового насадку і додаткового об’єму перша модель містила ежектор із хвостовою насадкою і додатковим об’ємом, а інша – лише ежектор без хвостової насадки та додаткового об’єму) і п’яти сіток для кожної з них; задання граничних умов; оцінювання помилки дискретизації з використанням індексу сіткової збіжності – Grid Convergence Index – GCI; підтвердження сіткової незалежності; експериментальне підтвердження розрахунків. Використовуваними методами є: наближений 1D‑розрахунок; метод обчислювальної гідродинаміки; числові розрахунки індексу сіткової збіжності, експеримент й аналіз похибок. Отримано наступні результати. Виявлено, що відома з літератури з холодильної техніки 1D‑теорія для опису роботи ежекторів дає достатньо велику похибку розрахунку первинної витрати (37...43 %) порівняно з експериментом. Завдяки впровадженню коефіцієнту зменшення повного тиску в коліні вдалося зменшити цю похибку до -1...4 %, а це зменшення тиску потім використати також для підвищення точності 2D-розрахунків. Виявлено, що результати 3D‑розрахунків (для обох моделей) в ANSYS Fluent лежать досить близько до експериментальних точок (похибки не перевищують 11,6 % для 2D‑моделі, 11,1 % для першої і 9,3 % для другої 3D‑моделі). Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: на підставі порівняння результатів 1D‑теорії та експерименту було впроваджено коефіцієнт зменшення повного тиску в коліні, що дало змогу зменшити похибку відносно експерименту до -1...4 %, а це зменшення тиску потім використати також для підвищення точності 2D-розрахунків. В той же час застосування класичного підходу для врахування втрат повного тиску дає параболічну (замість лінійної) залежність первинної витрати від повного тиску і якісно відрізняється від характеру розміщення експериментальних точок. Цей підхід дає можливість використовувати 2D‑моделювання замість 3D‑моделювання і, таким чином, зменшити час розрахунків і збільшити кількість розглянутих режимів роботи ежектора.
Zitieren
APA
Цуканов, Р. Ю., Єпіфанов, С. В., Торба, Ю. І., & Жирков, О. Г. (2026). МОДЕЛЮВАННЯ ЕЖЕКТОРА ДЛЯ СИСТЕМИ СУФЛІРУВАННЯ ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА. Aerospace Technic and Technology, 26-38. https://doi.org/10.32620/aktt.2026.5.03
Vancouver
Цуканов РЮ, Єпіфанов СВ, Торба ЮІ, Жирков ОГ. МОДЕЛЮВАННЯ ЕЖЕКТОРА ДЛЯ СИСТЕМИ СУФЛІРУВАННЯ ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА. Aerospace Technic and Technology. 2026:26-38. doi:10.32620/aktt.2026.5.03
BibTeX
@article{2026,
author = {Цуканов, Руслан Юрійович and Єпіфанов, Сергій Валерійович and Торба, Юрій Іванович and Жирков, Олександр Григорович},
title = {МОДЕЛЮВАННЯ ЕЖЕКТОРА ДЛЯ СИСТЕМИ СУФЛІРУВАННЯ ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА},
journal = {Aerospace Technic and Technology},
year = {2026},
number = {5},
pages = {26--38},
doi = {10.32620/aktt.2026.5.03}
}
EUVIMED