РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА КІБЕРІНЦИДЕНТИ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ
Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки · 31.05.2026 · 103 (2) · 148-156
DOI: 10.32453/3.v103i2.2140 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, online erschienen am 31.05.2026. Verfasst von Євгеній ПРОКОПЕНКО und 2 weiteren Autor:innen.
Abstract (Originalsprache)
У статті розглянуто питання створення системи реагування на кіберінциденти для інформаційно-комунікаційної системи прикордонного загону, яка забезпечує управління, обмін розвідувальною інформацією та координацію підрозділів у складних умовах гібридної війни. Визначено, що відсутність системного підходу до реагування унеможливлює своєчасне виявлення атак, ефективну локалізацію та запобігання повторним інцидентам. Проаналізовано міжнародні стандарти ISO/IEC 27035 та NIST SP 800-61, досвід НАТО, країн ЄС та національні напрацювання у сфері кіберзахисту. Сформульовано загальні принципи створення CSIRT: системність, своєчасність, гнучкість, масштабованість, безперервний моніторинг, документування доказів, стандартизація, навчання та моделювання інцидентів. Подано визначення кіберінциденту відповідно до ISO/IEC 27035-1:2016 та класифікацію основних типів загроз для ІКС прикордонного загону. Запропоновано архітектурну модель CSIRT, що містить рівні моніторингу, аналізу, реагування, відновлення та управління із застосуванням SOC, SIEM, IDS/IPS, EDR/XDR, SOAR, засобів цифрової криміналістики, резервних систем управління та захищених комунікаційних шлюзів. Окреслено етапи життєвого циклу реагування з відповідними інструментами: підготовка, виявлення та аналізлокалізація, усунення, відновлення, аналіз після інциденту. Розглянуто інтеграцію CSIRT із мобільними мережами MANET та SDR-радіостанціями для збереження керованості в умовах ураження стаціонарних вузлів. Визначено організаційні заходи впровадження системи, зокрема створення групи реагування, проведення тренувань і підготовку персоналу. Зроблено висновок, що впровадження CSIRT у складі ІКС прикордонного загону підвищує стійкість до кіберзагроз, забезпечує безперервність управління та збереження цілісності даних навіть в умовах активних бойових дій, а перспективи досліджень полягають у моделюванні сценаріїв атак та проведенні комплексних навчань.
Zitieren
APA
ПРОКОПЕНКО, Є., МУЛ, Д., & БІЖИК, А. (2026). РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА КІБЕРІНЦИДЕНТИ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, 103(2), 148-156. https://doi.org/10.32453/3.v103i2.2140
Vancouver
ПРОКОПЕНКО Є, МУЛ Д, БІЖИК А. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА КІБЕРІНЦИДЕНТИ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. 2026;103(2):148-156. doi:10.32453/3.v103i2.2140
BibTeX
@article{2026,
author = {ПРОКОПЕНКО, Євгеній and МУЛ, Дмитро and БІЖИК, Андрій},
title = {РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА КІБЕРІНЦИДЕНТИ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ},
journal = {Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки},
year = {2026},
volume = {103},
number = {2},
pages = {148--156},
doi = {10.32453/3.v103i2.2140}
}
EUVIMED