ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА ЕКОЛОГІЯ
Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки» · 29.05.2026 · 2 (114, Ч. 2) · 79-91
DOI: 10.31713/vs2202622 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки», online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von С. І. Веремеєнко und 3 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Метою роботи було вивчити та охарактеризувати особливості взаємозв’язку сільськогосподарського виробництва, особливо землеробства, з екологічною ситуацією територій, де воно відбувається, з метою підвищення родючості ґрунтів та розробки елементів раціоналізації виробництва в сучасних умовах господарювання.Серед конкретних завдань екологізації землеробства на перший план виходять: збереження та відновлення біорізноманіття; розміщення с/г культур відповідно до агроекологічних умов, оптимізація співвідношення природних та різних сільськогосподарських угідь, гармонізація тваринництва та землеробства; створення оптимальної інфраструктури агроландшафтів; підвищення екологічної стійкості агроценозів; підвищення ролі біологічного азоту за рахунок збільшення частки бобових культур та стимулювання процесів азотфіксації; регулювання поверхневого стоку, гідрогеологічного та гідрологічного режимів у межах стійкості агроландшафтів та суміжних природних ландшафтів; підтримання поверхні ґрунту під покривом рослин та рослинних залишків, мульчування; скорочення механічних впливів на ґрунт, створення умов для біологічного саморозпушування; використання біологічних засобів та хімічних препаратів, близьких за своїми властивостями до природних сполук.Всі ці завдання вирішуються шляхом освоєння адаптивних ландшафтно-екологічних та регенеративних систем землеробства, які реалізуються за допомогою пакетів агротехнологій, призначених до різних агроекологічних типів земель та рівням інтенсифікації виробництва. В інтенсивних і особливо у високих агротехнологіях ставиться завдання послідовної оптимізації всіх регульованих лімітуючих факторів, максимально можливого використання ФАР, тепла, вологи та генетичного потенціалу сортів рослин. У результаті зводяться до мінімуму екологічні ризики хімічного забруднення в порівнянні з інтенсивними агротехнологіями і запобігається деградація ґрунтів і ландшафтів в порівнянні з традиційними і, тим більше, екстенсивними агротехнологіями.Таким чином, адаптивний ландшафтно-екологічний підхід та регенеративне землеробство призводять до підвищення наукомісткості агротехнологій дозволяють значною мірою подолати традиційні протиріччя між інтенсифікацією та екологізацією землеробства та сільського господарства загалом.
Zitieren
APA
Веремеєнко, С. І., Фурман, В. М., Мороз, О. С., & Троцюк, В. С. (2026). ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА ЕКОЛОГІЯ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки», 2(114, Ч. 2), 79-91. https://doi.org/10.31713/vs2202622
Vancouver
Веремеєнко СІ, Фурман ВМ, Мороз ОС, Троцюк ВС. ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА ЕКОЛОГІЯ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». 2026;2(114, Ч. 2):79-91. doi:10.31713/vs2202622
BibTeX
@article{2026,
author = {Веремеєнко, С. І. and Фурман, В. М. and Мороз, О. С. and Троцюк, В. С.},
title = {ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА ЕКОЛОГІЯ},
journal = {Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки»},
year = {2026},
volume = {2},
number = {114, Ч. 2},
pages = {79--91},
doi = {10.31713/vs2202622}
}
EUVIMED