“…просимо… забезпечити караїмів від незаслугованих образ…”: караїмське населення, ОУН (м) та Голокост у Києві
Ukraina Moderna · 2023-06 · 34 · 262-291
DOI: 10.3138/ukrainamoderna.34.262 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Ukraina Moderna, 2023-06. Verfasst von Юрій РАДЧЕНКО.
Abstract (Originalsprache)
Автор, використовуючи нові джерела з українських, американських та литовських архівів, у цій статті показує, що протягом 1941–43 рр. декілька десятків караїмів Києва, яких напередодні війни проживало в місті приблизно 150 осіб, стали жертвами репресій німців та їхніх колаборантів. У статті продемонстровано, що в жовтні 1941 р. в українській столиці була сформована караїмська громада, до складу керівництва якої ввійшли інтеліґенти та колишнє духовенство. Лідери цієї громади зверталися до місцевої окупаційної влади з проханням не переслідувати караїмське населення як євреїв, стверджуючи, що вони є представниками тюркського народу, який не має жодного зв’язку з єврейською цивілізацією. Документи показують, що в цьому зверненні до міської управи караїмські лідери навіть обіцяли допомагати ідентифікувати євреїв, які видавали себе за караїмів. Автор у своєму досліджені виявляє, що це не врятувало київських караїмів від німецьких репресій, які відбувалися спорадично протягом 1942– 43 рр. Найімовірніше, їх вбивали не як лояльних радянському ладу людей, а як представників одного з напрямів юдаїзму. Дослідження демонструє, що в ідеології ОУН (б) та ОУН (м) “караїмське питання” не викликало широко інтересу через марґінальний демографічний статус цієї групи в Україні та загалом у Східній Европі, хоча деякі автори, на кшталт лівого бандерівця Івана Мітринги, побіжно торкалися цього “питання”. Для більшости українських правих радикалів “караїмської проблеми” не існувало, але для окремих їх представників караїмів прирівнювали до євреїв та тюрків і розглядали як ворогів української (руської) державности ще з часів існування Хазарського каганату. Загалом представники ОУН (м), які тривалий час контролювали поліцію та адміністрацію в Києві, неґативно ставилися до залучення неукраїнських народів України до процесів державного будівництва. У дослідженні проаналізовано випадок Якова Гальперіна — київського єврея, якого, імовірно, більшість мельниківців приймала за караїма та все одно утримувала на певній дистанції. Можна припускати, що прибулі мельниківці, які перебували на службі в німців, також долучилися не тільки до пограбування та знищення євреїв, але й певної кількости караїмів.
Zitieren
APA
РАДЧЕНКО, Ю. (2023). “…просимо… забезпечити караїмів від незаслугованих образ…”: караїмське населення, ОУН (м) та Голокост у Києві. Ukraina Moderna, 34, 262-291. https://doi.org/10.3138/ukrainamoderna.34.262
Vancouver
РАДЧЕНКО Ю. “…просимо… забезпечити караїмів від незаслугованих образ…”: караїмське населення, ОУН (м) та Голокост у Києві. Ukraina Moderna. 2023;34:262-291. doi:10.3138/ukrainamoderna.34.262
BibTeX
@article{2023,
author = {РАДЧЕНКО, Юрій},
title = {“…просимо… забезпечити караїмів від незаслугованих образ…”: караїмське населення, ОУН (м) та Голокост у Києві},
journal = {Ukraina Moderna},
year = {2023},
volume = {34},
pages = {262--291},
doi = {10.3138/ukrainamoderna.34.262}
}
EUVIMED