КОНСОЛІДАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ І ШЛЯХИ ДО СТАЛОЇ ДЕМОКРАТІЇ
Visnyk of the Lviv University · 09.11.2026 · (66) · 38-44
DOI: 10.30970/pps.2026.66.5 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Visnyk of the Lviv University, online erschienen am 03.11.2026. Verfasst von Василь Кобильник.
Abstract (Originalsprache)
У статті розкрито значення політичного консенсусу як імпульсу або підґрунтя консолідації демократії, яке може бути результатом конструктивної співпраці між політичними акторами у пере- хідних політичних системах. Доведено, що в умовах сучасної України політична консолідація має бути наслідком консенсусної демократичної політики та конструктивної поведінки політичних акторів. Показано, що стала інституціоналізація консенсусно-змагального процесу узгодження інте- ресів через прозорі демократичні процедури є кінцевою метою політичної консолідації. Встанов- лено, що сприяння сталому консенсусу за нестабільних умов «крихкості» демократії, передбачає запровадження пропорційного представництва та конституційних гарантій, які забезпечують усім основним соціальним сегментам представництво в управлінні країною. Прослідковано, що явища політичної дестабілізації та реавтократизації узгоджуються із сучасними концепціями та практи- ками популістської політичної мобілізації за цифрової доби. З’ясовано, що демократичне політи- ко-акторне середовище має побудувати спільний політичний наратив, який слугуватиме основою для громадянського примирення та антикризової соціальної згуртованості (що особливо актуально для сучасної України в умовах війни). З’ясовано, що в умовах «демократичних відкатів» конструктивні демократичні обговорення замінюються поляризованими конфліктами, які обмежують консолідаці- йний процес. Обґрунтовано, що посттрансформаційні держави сучасного ЄС поступово формують консолідований політичних простір, в якому конкурентні групи можуть легально змагатися за владу та ресурси. З’ясовано, що консенсусна належність громадян одночасно до кількох громадських орга- нізацій формує практику цифрової політичної участі, за якої політична поведінкова ангажованість набуває рис «перехресної», а не кумулятивною. Зроблено висновок, що результатом консенсусного шляху консолідації демократії є погодження громадянським суспільством та політичними акторами колективно дотримуватися інституційних результатів первинних етапів демократизації. Доведено, що досвід політичного консенсусу є вихідною передумовою для консолідації демократії, оскільки політичні актори та громадськість стають більш підготовленими до конструктивного сценарію полі- тичних реформ національного рівня.
Zitieren
APA
Кобильник, В. (2026). КОНСОЛІДАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ І ШЛЯХИ ДО СТАЛОЇ ДЕМОКРАТІЇ. Visnyk of the Lviv University, 38-44. https://doi.org/10.30970/pps.2026.66.5
Vancouver
Кобильник В. КОНСОЛІДАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ І ШЛЯХИ ДО СТАЛОЇ ДЕМОКРАТІЇ. Visnyk of the Lviv University. 2026:38-44. doi:10.30970/pps.2026.66.5
BibTeX
@article{2026,
author = {Кобильник, Василь},
title = {КОНСОЛІДАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ І ШЛЯХИ ДО СТАЛОЇ ДЕМОКРАТІЇ},
journal = {Visnyk of the Lviv University},
year = {2026},
number = {66},
pages = {38--44},
doi = {10.30970/pps.2026.66.5}
}
EUVIMED