EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

СТРАТИГРАФІЯ ТА УМОВИ НАКОПИЧЕННЯ ЧОРНОСЛАНЦЕВИХ ТОВЩ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Олег Гнилко, Світлана Гнилко, Ксенія Наварівська

Paleontological Collection · 2023

DOI: 10.30970/pal.53.03 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Paleontological Collection, 2023. Verfasst von Олег Гнилко und 2 weiteren Autor:innen. Die Arbeit wurde bisher 3-mal zitiert (Crossref).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Узагальнено та доповнено матеріали зі стратиграфії відкладів Українських Карпат, які містять чорносланцеві потенційно нафтогенеруючі товщі, вперше виконано їх зіставлення з сучасною Шкалою геологічного часу, доповнено та уточнено реконструкції умов осадконакопичення за аналізом дрібних форамініфер та седиментологічними даними. В нижній крейді чорносланцеві утворення представлені спаською та шипотською світами (Бориславсько-Покутський, Скибовий, Сілезький, Дуклянський, Чорногорський, Свидовецький та Красношорський покриви), а також нижньою частиною тисальської світи (Пенінська зона), у верхній – березнянською світою (Дуклянський покрив), в еоцені – сойменською світою (Сілезький покрив), в олігоцені-міоцені – менілітовою світою та її аналогами, поширеними в більшості тектонічних елементів Карпат. Більша частина відкладів, які містять чорні сланці, накопичена турбідитними та іншими гравітаційними потоками. (Гемі) пелагічна седиментація була фоновою, за недостачі кисню глинисті осади збагачувались органічною речовиною, надаючи седиментам чорний колір, а за покращення аерації накопичувались світліші осади із залишками бентосу. Відповідно до вивчення мікрофауни і седиментологічних ознак, глибини частин Карпатського басейну, де осаджувались збагачені органікою майбутні чорносланцеві утворення, змінювались від батіальних вище CCD в баремі (нижні частини спаської і шипотської світ) до батіально-абісальних переважно нижче CCD в апті (верхні частини шипотської і спаської світ). Глибоководна турбідитна седиментація продовжувалась і в пізній крейді (березнянська світа) та еоцені (сойменська світа). В кінці еоцену відбулась зміна глибини басейну від батіально-абісальної до верхньобатіально-субліторальної (горизонт “глобігерінових мергелів” межі еоцену-олігоцену та олігоценова менілітова світа). Чорні сланці приурочені або до певних стратиграфічних рівнів (нижня крейда, олігоцен), або до окремих тектонічних елементів (верхня крейда Дуклянського покриву, чорний еоцен Сілезького покриву). Відповідно, їх накопичення пов’язано, або з домінуючим впливом глобальних (аноксичні події ранньої крейди), регіональних (ізоляція Карпатського басейну внаслідок колізійних процесів у районі майбутніх Альп і утворення Паратетису в олігоцені), або ж місцевих (наявнісю внутрішньоба-сейнових піднять, які затруднювали циркуляцію придонних, збагачених киснем, течій в пізній крейді та еоцені) факторів.

Zitieren

APA

Гнилко, О., Гнилко, С., & Наварівська, К. (2023). СТРАТИГРАФІЯ ТА УМОВИ НАКОПИЧЕННЯ ЧОРНОСЛАНЦЕВИХ ТОВЩ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. Paleontological Collection. https://doi.org/10.30970/pal.53.03

Vancouver

Гнилко О, Гнилко С, Наварівська К. СТРАТИГРАФІЯ ТА УМОВИ НАКОПИЧЕННЯ ЧОРНОСЛАНЦЕВИХ ТОВЩ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. Paleontological Collection. 2023. doi:10.30970/pal.53.03

BibTeX
@article{2023,
  author = {Гнилко, Олег and Гнилко, Світлана and Наварівська, Ксенія},
  title = {СТРАТИГРАФІЯ ТА УМОВИ НАКОПИЧЕННЯ ЧОРНОСЛАНЦЕВИХ ТОВЩ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ},
  journal = {Paleontological Collection},
  year = {2023},
  doi = {10.30970/pal.53.03}
}
Kostenlos starten →