ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ
Mineralogical Collection · 29.05.2026 · (76) · 43-54
DOI: 10.30970/min.76.04 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Mineralogical Collection, online erschienen am 29.05.2026. Verfasst von Микола Павлунь. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У Центральному Казахстані молібден-вольфрамове зруденіння грейзенової групи сформувалося під час орогенезу й етапів тектоно-магматичної активізації. Особливе геологічне та металогенічне місце в Центрально-Казахстанській рудній провінції посідає Джунгаро-Балхаська геосинклінальна область. Тут під час пізньогерцинського орогенезу формувалися кислі інтрузії, з якими просторово, структурно і за часом утворення пов’язані всі родовища молібдену й вольфраму. Виділено 18 рудних районів, понад половина яких розташована в Успенській зоні зминання і які пов’язані з грейзенами різних фацій. Розрізняють два морфотипи родовищ – ендоконтактові жильні та надінтрузивні штокверки. Грейзени формувалися у фронтальній зоні колони автометасоматитів за участі високотемпературних суттєво газових кислотних розчинів, які зі зниженням температури (>470‒300 °С) зазнавали ущільнення й конденсувалися у вигляді післямагматичних дистилятів на глибині від 5‒4 до 2,5‒1,5 км. Дистиляти були збагачені галоїдами, СО2, Н2О та іншими леткими сполуками. Відокремлення розплавів-флюїдів від магматичних камер та їх еволюція відбувались або за умови ретроградного закипання магми, або внаслідок поступового відділення розплавів-розчинів ‒ з утворенням розплавів-розчинів з СО2 і залишкового розплаву-розчину з високощільними галогенними рудоутворювальними флюїдами. Відокремлення від магмо-рудогенерувальної камери відбувалося по-різному. З розвитком контракційної тріщинуватості в надінтрузивних вмісних породах формувався арочний ефект і відбувалось помітне зниження тиску, що сприяло «відсмоктуванню» флюїду з магмо-рудогенерувального джерела з наступною екстракцією рідкісних металів. Молібден-вольфрамові родовища регіону формувались за пневматолітово-гідротермальних умов протягом п’яти стадій мінералізації з розчинів високої сольової концентрації (>65‒27 мас. % NaCl) та високого тиску і значних його флуктуацій (від 165 до 25 МПа).
Zitieren
APA
Павлунь, М. (2026). ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ. Mineralogical Collection, 43-54. https://doi.org/10.30970/min.76.04
Vancouver
Павлунь М. ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ. Mineralogical Collection. 2026:43-54. doi:10.30970/min.76.04
BibTeX
@article{2026,
author = {Павлунь, Микола},
title = {ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ},
journal = {Mineralogical Collection},
year = {2026},
number = {76},
pages = {43--54},
doi = {10.30970/min.76.04}
}
EUVIMED