EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY-NC-ND 4.0

ТАТАРСЬКИЙ НАБІГ НА ЛЬВІВСЬКУ ЗЕМЛЮ 1629 р.

Ярослав ЛИСЕЙКО, Микола ГАЛІВ

Східноєвропейський історичний вісник · 26.06.2026 · (39) · 33-40

DOI: 10.24919/2519-058x.39.364983 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Східноєвропейський історичний вісник, online erschienen am 26.06.2026. Verfasst von Ярослав ЛИСЕЙКО und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-ND 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Стаття присвячена детальному аналізу та реконструкції подій останнього масштабного татарського набігу на Львівську землю у першій третині XVII ст., що відбувся у вересні-жовтні 1629 р. Мета дослідження – на основі комплексного аналізу матеріалів Львівського гродського суду здійснити історичну реконструкцію татарського набігу 1629 р. на Львівську землю, визначити географію поширення набігу та дослідити масштаби заподіяних соціально-економічних збитків. Методологія дослідження базується на принципах наукової критики, історизму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний, квантативний, мікроісторичний) методів. Наукова новизна полягає в ідентифікації знищених та постраждалих в результаті татарського нападу 1629 р. населених пунктів Львівської землі, підрахунку масштабів завданих збитків на основі масиву раніше малодосліджених актових матеріалів Львівського гродського суду. Висновки. Татарський набіг 1629 р. розглядається не лише як військова операція, але і як глибокий дестабілізаційний фактор, що спричинив довготривалі зміни в соціально-економічному і демографічному ландшафті регіону. У дослідженні відновлено хронологію та географію просування татарських загонів чисельністю 7–8 тисяч воїнів під командуванням Девлета Герея та Кантемира мурзи. Встановлено, що завдяки високій мобільності та відсутності ефективної протидії з боку коронних військ ординцям вдалося взяти Львів у фактичне півкільце, спустошивши поселення від містечок Яворова та Городка на заході до Золочева та Козової на сході. Особливу увагу присвячено стратегії нападників, яка була спрямована на захоплення людського ресурсу (ясиру) та цілеспрямоване нищення інфраструктури для підриву економічного потенціалу регіону. Окремий акцент у роботі зроблено на вивченні джерельного потенціалу актів Львівського гродського суду (юраментів, маніфестацій та реляцій). Розраховано, що навіть через два роки після нападу сума недобору податків становила 41 % для сільської місцевості та 27,7 % – для міст, а процес відбудови господарств у багатьох випадках розтягнувся на десятиліття. Ключові слова: татарські набіги, татари, Львівська земля, знищення, юраменти.

Zitieren

APA

ЛИСЕЙКО, Я., & ГАЛІВ, М. (2026). ТАТАРСЬКИЙ НАБІГ НА ЛЬВІВСЬКУ ЗЕМЛЮ 1629 р. Східноєвропейський історичний вісник, 33-40. https://doi.org/10.24919/2519-058x.39.364983

Vancouver

ЛИСЕЙКО Я, ГАЛІВ М. ТАТАРСЬКИЙ НАБІГ НА ЛЬВІВСЬКУ ЗЕМЛЮ 1629 р. Східноєвропейський історичний вісник. 2026:33-40. doi:10.24919/2519-058x.39.364983

BibTeX
@article{2026,
  author = {ЛИСЕЙКО, Ярослав and ГАЛІВ, Микола},
  title = {ТАТАРСЬКИЙ НАБІГ НА ЛЬВІВСЬКУ ЗЕМЛЮ 1629 р},
  journal = {Східноєвропейський історичний вісник},
  year = {2026},
  number = {39},
  pages = {33--40},
  doi = {10.24919/2519-058x.39.364983}
}
Kostenlos starten →