ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В ПЕРІОД СЕРЕДИНИ 1950-х – ПОЧАТКУ 1960-х рр.: УСПІХИ ТА ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Східноєвропейський історичний вісник · 26.06.2026 · (39) · 103-113
DOI: 10.24919/2519-058x.39.364981 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Східноєвропейський історичний вісник, online erschienen am 26.06.2026. Verfasst von Інна ЛЕВЧЕНКО und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-ND 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Мета дослідження полягає у проведенні цілісного аналізу еволюції соціальної інфраструктури українського села в період 1953 – 1964 рр. та виявленні глибинних суперечностей між державними модернізаційними планами доби “відлиги” та реальною якістю життя селянства. Наукова новизна полягає у зміні парадигми дослідження: автори відходять від суто кількісного статистичного опису інфраструктурних об’єктів на користь аналізу їхньої якісної функціональності та доступності. У статті інтегровано новітні розвідки 2022 – 2024 рр. для створення багатогранної візії сільського побуту. Доведено, що системна трансформація села була половинчастою, а закладений у цей період фундамент мав як прогресивні, так і деструктивні наслідки для подальшої історичної долі аграрних регіонів. Методика дослідження ґрунтується на засадах об’єктивності й історизму. Застосовано комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Історико-системний метод уможливив розглянути інфраструктуру як цілісний організм, що поєднує технічні (електрифікація), торговельні та соціокультурні компоненти. Метод критичного аналізу джерел став основою для деконструкції ідеологічних нашарувань радянської історіографії, а мікроісторичний та антропологічний підходи дали змогу оцінити вплив реформ на повсякденні практики конкретної людини. Висновки. Дослідження підтверджує, що хрущовська “відлига” надала потужного імпульсу для виходу українського села з інфраструктурного занепаду сталінської доби. Однак цей процес мав непослідовний та половинчастий характер: повного нівелювання розбіжностей між містом і селом так і не відбулося. Встановлено, що хоча сільські жителі чи не вперше відчули себе повноправними суб’єктами системи побутового обслуговування, торгівлі та охорони здоров’я, якість сервісу часто залишалася на критично низькому рівні. Це дає підстави характеризувати тогочасну модернізацію як екстенсивну, оскільки кількісне розширення мережі установ (електромереж, лікарень, сільмагів) значно випереджало їхнє якісне наповнення та фактичну доступність для широких верств населення. Автори констатують, що розуміння помилок тогочасного “залишкового принципу” фінансування і надмірної централізації є необхідним для розробки ефективних стратегій відродження сучасного українського села в умовах децентралізації. Ключові слова: соціальна інфраструктура, українське село, доба “відлиги”, модернізація, соціальна політика, електрифікація.
Zitieren
APA
ЛЕВЧЕНКО, І., & ДМИТРЕНКО, М. (2026). ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В ПЕРІОД СЕРЕДИНИ 1950-х – ПОЧАТКУ 1960-х рр.: УСПІХИ ТА ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ. Східноєвропейський історичний вісник, 103-113. https://doi.org/10.24919/2519-058x.39.364981
Vancouver
ЛЕВЧЕНКО І, ДМИТРЕНКО М. ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В ПЕРІОД СЕРЕДИНИ 1950-х – ПОЧАТКУ 1960-х рр.: УСПІХИ ТА ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ. Східноєвропейський історичний вісник. 2026:103-113. doi:10.24919/2519-058x.39.364981
BibTeX
@article{2026,
author = {ЛЕВЧЕНКО, Інна and ДМИТРЕНКО, Марія},
title = {ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В ПЕРІОД СЕРЕДИНИ 1950-х – ПОЧАТКУ 1960-х рр.: УСПІХИ ТА ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ},
journal = {Східноєвропейський історичний вісник},
year = {2026},
number = {39},
pages = {103--113},
doi = {10.24919/2519-058x.39.364981}
}
EUVIMED