Підвищення енергоефективності газоперекачувальних агрегатів магістральних газопровідів шляхом комплексної утилізації теплоти вихлопних газів
Refrigeration Engineering and Technology · 31.03.2026 · 62 (1)
DOI: 10.15673/ret.v62i1.3498 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Refrigeration Engineering and Technology, online erschienen am 31.03.2026. Verfasst von С.А. Фелонюк.
Abstract (Originalsprache)
Розглядається модернізація технологічної схеми шляхом інтеграції абсорбційної холодильної машини, робота якої базується на використанні теплоти вихлопних газів газотурбінного двигуна. Отриманий в абсорбційній холодильній машині холод спрямовується на охолодження повітря безпосередньо перед його надходженням до осьового компресора двигуна, а також на попереднє охолодження технологічного газу перед його стисненням у нагнітачі. Паралельно з цим впроваджується цикл із регенерацією, де теплота вихлопних газів використовується для підігріву стисненого повітря після компресору перед камерою згоряння. Математична модель інтегрованої системи охолодження включає чотири взаємопов’язані блоки рівнянь: модель теплоенергетичних потоків від трьох джерел тепла газоперекачувальних агрегатів; термодинамічну модель циклу абсорбційної холодильної машині; рівняння характеристик охолодників; залежності експлуатаційної ефективності газоперекачувальних агрегатів; від температур охолоджених потоків. Розрахунок виконано для типової газокомпресорної станції магістрального газопроводу України з одним газоперекачувальним агрегатом на базі газоперекачувальних агрегатів потужністю 16 МВт. Обґрунтовано принципи каскадного використання теплоти за рівнями температурного потенціалу, що дозволяє наблизити систему до термодинамічного оптимуму та мінімізувати ексергетичні втрати порівняно з традиційним прямим скиданням теплоти у навколишнє середовище. Розроблено принципову схему інтегрованої системи з чотирма функціональними блоками та трьома температурними контурами теплоносіїв; визначено пріоритетність споживачів холоду залежно від сезонних умов експлуатації. Водночас використання схеми з регенерацією теплоти, а саме, впровадження підігріву стисненого повітря після компресора потребує ретельної оцінки. Таке рішення дозволяє зменшити кількість палива, необхідного для нагріву робочого тіла в камері згоряння, проте іноді очікуваний результат не досягається. Запропонована комплексна схема утилізації теплоти вихлопних газів газоперекачувальних агрегатів потребує проведення поглибленого аналізу для визначення найбільш вигідних режимів експлуатації та оптимальних параметрів обладнання в умовах конкретної компресорної станції. Отримані результати підтверджують технічну спроможність інтегрованої системи покрити всі потреби у холоді при економічно прийнятному рівні капітальних витрат
Zitieren
APA
Фелонюк, С. (2026). Підвищення енергоефективності газоперекачувальних агрегатів магістральних газопровідів шляхом комплексної утилізації теплоти вихлопних газів. Refrigeration Engineering and Technology, 62(1). https://doi.org/10.15673/ret.v62i1.3498
Vancouver
Фелонюк С. Підвищення енергоефективності газоперекачувальних агрегатів магістральних газопровідів шляхом комплексної утилізації теплоти вихлопних газів. Refrigeration Engineering and Technology. 2026;62(1). doi:10.15673/ret.v62i1.3498
BibTeX
@article{2026,
author = {Фелонюк, С.А.},
title = {Підвищення енергоефективності газоперекачувальних агрегатів магістральних газопровідів шляхом комплексної утилізації теплоти вихлопних газів},
journal = {Refrigeration Engineering and Technology},
year = {2026},
volume = {62},
number = {1},
doi = {10.15673/ret.v62i1.3498}
}
EUVIMED