Особливості дослідження ефективної теплоємності порошків наночастинок CuO методом монотонного нагрівання в адіабатному калориметрі
Refrigeration Engineering and Technology · 31.03.2026 · 62 (1)
DOI: 10.15673/ret.v62i1.3423 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Refrigeration Engineering and Technology, online erschienen am 31.03.2026. Verfasst von Б.А. Квасницький und 3 weiteren Autor:innen.
Abstract (Originalsprache)
Дана робота присвячена комплексному експериментальному дослідженню питомої теплоємності порошків наночастинок оксиду міді (CuO) в температурному діапазоні від 20 до 120 °C. Актуальність дослідження продиктована розвитком технологій сонячної енергетики та необхідністю створення високоефективних термоакумулювальних матеріалів, властивості яких критично залежать від достовірності даних про теплоємність нанорозмірних включень. В якості об'єкта дослідження використано промисловий порошок наночастинок CuO із середнім діаметром частинок менше 50 нм і питомою поверхнею 65,38 м²/г. Експериментальні вимірювання виконані методом монотонного нагрівання в спеціально модернізованому адіабатному калориметрі об'ємом 165,54 см³, оснащеному системою вимірювання радіального градієнта температури зразка. Ключовою особливістю експериментальної установки є наявність капіляра, що дозволяє проводити вакуумну десорбцію домішок безпосередньо в процесі калориметричного досвіду. У роботі детально проаналізовано вплив сорбованої вологи на вимірювану «ефективну» теплоємність. Встановлено, що навіть при незначній вологості порошку (0,16%) процеси десорбції води викликають виражені ендотермічні ефекти, які в традиційних калориметричних дослідженнях (DSC) можуть бути помилково інтерпретовані як справжня теплоємність матеріалу. Проведено порівняння теплової поведінки зразків у відкритій термодинамічній системі (з безперервним вакуумним відкачуванням) і в замкнутій системі (герметичний калориметр). Показано, що в герметичних умовах вище 102 °C встановлюється квазірівноважний стан між зволоженим порошком і парою, що стабілізує значення швидкості нагрівання. Результати серії експериментів у відкритій системі продемонстрували, що багаторазова термічна дегазація дозволяє істотно знизити вплив побічних теплових ефектів. Виявлено, що в міру видалення вологи ефективна теплоємність нанопорошку CuO закономірно знижується, прагнучи до значень, характерних для об'ємного матеріалу (грубозернистого порошку), при цьому відхилення в фінальних тестах не перевищують сумарну похибку вимірювань, яка оцінена в 2-4%. Сформульовано висновок про те, що попередня високотемпературна дегідратація є обов'язковим етапом для отримання відтворюваних і фізично обґрунтованих даних про теплофізичні властивості нанопорошків
Zitieren
APA
Квасницький, Б., Івченко, Д., Халак, В., & Желєзний, В. (2026). Особливості дослідження ефективної теплоємності порошків наночастинок CuO методом монотонного нагрівання в адіабатному калориметрі. Refrigeration Engineering and Technology, 62(1). https://doi.org/10.15673/ret.v62i1.3423
Vancouver
Квасницький Б, Івченко Д, Халак В, Желєзний В. Особливості дослідження ефективної теплоємності порошків наночастинок CuO методом монотонного нагрівання в адіабатному калориметрі. Refrigeration Engineering and Technology. 2026;62(1). doi:10.15673/ret.v62i1.3423
BibTeX
@article{2026,
author = {Квасницький, Б.А. and Івченко, Д.О. and Халак, В.Ф. and Желєзний, В.П.},
title = {Особливості дослідження ефективної теплоємності порошків наночастинок CuO методом монотонного нагрівання в адіабатному калориметрі},
journal = {Refrigeration Engineering and Technology},
year = {2026},
volume = {62},
number = {1},
doi = {10.15673/ret.v62i1.3423}
}
EUVIMED