EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

КОНСТРУЮВАННЯ НАРАТИВУ ХВОРОБИ/ІНАКШОСТІ В АДОЛЕСЦЕНТНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Д. Козяр

Journal “Ukrainian sense” · 19.08.2026 · (2)

DOI: 10.15421/462629 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Journal “Ukrainian sense”, online erschienen am 19.08.2026. Verfasst von Д. Козяр. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Постановка проблеми. В умовах дедалі більшої поляризації та воєнізації світу на полиці книгарень все частіше потрапляють книги про дітей і підлітків з фізичними та ментальними відмінностями, що зумовлює актуальність дослідження наративу інакшості як самобутнього літературного явища. Робота спирається на теорію наративу хвороби Артура Френка, який ключовим фактором у формуванні такої self-story називає звертання наратора до імпліцитного слухача. Мета статті полягає у дослідженні специфіки конструювання наративу хвороби/інакшості в англомовній адолесцентній літературі на прикладах романів «Being Miss Nobody»(2017) Темзін Вінтер (Tamsin Winter, 1979 р.), «Can You See Me?» (2019) Ліббі Скотт та Ребекки Весткотт та «Співай, якщо не можеш танцювати» (Sing if You Can’t Dance, 2023) Алексії Казале (Alexia Casale). Методи. У дослідженні використано герменевтичний, рецептивний, компаративний та психопоетикальний методи. Результати. Усі аналізовані романи так чи інакше використовують пряме звертання до імпліцитного читача як прийом поглиблення рецептивного досвіду читання (зокрема і через анагноризис і катарсис). У романі Л. Скотт та Р. Весткотт використано ти-нарацію, що є доволі рідкісним прийомом у літературі. Усі аналізовані романи у структурі наративів А. Френка є квест-наративами та відповідають авторській модифікації дослідника теорії Дж. Кемпбелла про подорож героя. Аналізовані тексти використовують також визначені А. Френком прийоми мемуарності, маніфестарності й автомітологічності для утілення етик пригадування, солідарності та натхнення. Висновки і перспективи. Наративи хвороби й інакшості, не зважаючи на типологічну схожість, все ж мають принципові відмінності, оскільки від інакшості неможливо вилікуватися, як від хвороби. Подальші дослідження наративу інакшості як окремішнього літературного явища дозволять розширити психопоетикальну методологію вивчення тексту, а також залучати книги такої тематики в контексті бібліотерапевтичного втручання до освітніх програм різних рівнів.

Zitieren

APA

Козяр, Д. (2026). КОНСТРУЮВАННЯ НАРАТИВУ ХВОРОБИ/ІНАКШОСТІ В АДОЛЕСЦЕНТНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462629

Vancouver

Козяр Д. КОНСТРУЮВАННЯ НАРАТИВУ ХВОРОБИ/ІНАКШОСТІ В АДОЛЕСЦЕНТНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462629

BibTeX
@article{2026,
  author = {Козяр, Д.},
  title = {КОНСТРУЮВАННЯ НАРАТИВУ ХВОРОБИ/ІНАКШОСТІ В АДОЛЕСЦЕНТНІЙ ЛІТЕРАТУРІ},
  journal = {Journal “Ukrainian sense”},
  year = {2026},
  number = {2},
  doi = {10.15421/462629}
}
Kostenlos starten →