EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України

Євгеній Сніда

Grani · 04.09.2026 · 29 (3) · 27-33

DOI: 10.15421/1726136 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Grani, online erschienen am 04.09.2026. Verfasst von Євгеній Сніда. Die Arbeit wurde bisher 1-mal zitiert (Crossref) und nennt 35 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

адів загальної середньої освіти. За умов повномасштабної війни шкільна історична освіта повинна відігравати ключу роль у формуванні національної інформаційної безпеки, оскільки держава-агресор цілеспрямовано конструює історичні міфологеми для виправдання колоніальної політики та збройної агресії.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й запропонувати комплекс дієвих методичних інструментів для деконструкції російських історичних міфів, що сприятимуть формуванню стійкого медіаімунітету в учнів 10–11 класів під час вивчення історії України у закладах загальної середньої освіти. Методологія. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез, типологізацію (для класифікації міфів), педагогічне моделювання (для розроблення методичного комплексу) та міждисциплінарний підхід, що поєднує дидактику історії з концепціями медіаграмотності.Результати. Здійснено типологізацію ключових російських історичних міфів у контексті тем шкільної програми з історії України для учнів 10–11 класів (міфи про «недержавність», територіальні претензії, глорифікацію тоталітаризму, дискредитацію українського визвольного руху). Узагальнено, що директивне спростування фейків є малоефективним, адже може викликати несприйняття в учнів. Натомість запропоновано систематизований чотирирівневий комплекс діяльнісних інструментів: 1) метод компаративного джерелознавства; 2) інтеграцію технологій фактчекінгу; 3) створення «когнітивного дисонансу» та дискусії; 4) проєктну діяльність зі створення контрнаративів.Висновки. Доведено, що систематичне використання зазначених інструментів може докорінно змінити освітню парадигму, трансформуючи вчителя з ретранслятора знань у модератора дослідницького процесу. Знання, здобуті учнями через власне дослідження та подолання сумнівів, сприятимуть формуванню стійкої національної ідентичності й життєво потрібних компетентностей та медіаімунітету до інформаційних маніпуляцій.

Zitieren

APA

Сніда, Є. (2026). Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України. Grani, 29(3), 27-33. https://doi.org/10.15421/1726136

Vancouver

Сніда Є. Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України. Grani. 2026;29(3):27-33. doi:10.15421/1726136

BibTeX
@article{2026,
  author = {Сніда, Євгеній},
  title = {Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України},
  journal = {Grani},
  year = {2026},
  volume = {29},
  number = {3},
  pages = {27--33},
  doi = {10.15421/1726136}
}
Kostenlos starten →