EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

Козацький Гетьманат — антитеза чи alter ego Речі Посполитої? Соціокультурні проєкції та історіографічні рефлексії

Віктор Горобець

Український історичний журнал · 11.11.2026 · (5) · 19-46

DOI: 10.15407/uhj2026.05.019 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Український історичний журнал, online erschienen am 11.11.2026. Verfasst von Віктор Горобець.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Мета дослідження полягає у виявленні соціокультурних проєкцій Речі Посполитої в облаштуванні Української ранньомодерної держави (Гетьманату), а також реконструкції динаміки формування негативного образу Речі Посполитої в українській історіографії та з’ясування перспектив подолання упереджень щодо річпосполитського спадку сучасною історіографією. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, комплексності та наукової неупередженості. Наукову новизну становлять висновки про активне взорування при розбудові Української ранньомодерної держави (Гетьманату) на досвід Речі Посполитої в царині військового будівництва, судівництва, політичної культури тощо, яке реалізовувалось у формі адаптивного засвоєння, з урахуванням іманентного досвіду, набутого козацтвом на етапі свого становлення. Висновки. Процес рецепції ранньомодерною українською державою соціокультурного, політичного і правового досвіду Речі Посполитої не був лінійним і поступальним. Початково творення козацької держави відбувалось у матриці вироблених на Запорозькій Січі уявлень про справедливу й вільну «Річ Посполиту козацьку» та під впливом досвіду розвою формації реєстрового козацтва. У міру ускладнення державного життя Гетьманату взорування на досвід Речі Посполитої в царині військового будівництва, судівництва, політичної культури ставало більше. Водночас революційна активність соціальних низів породила запит на чутливе ставлення до проблеми соціальної справедливості. За таких умов старшинська верства не спромоглася за прикладом коронної шляхти витворити із себе егалітарну спільноту з притаманними їй політичними та соціальними інститутами, рівністю всередині верстви та становою замкнутістю назовні, а процес рецепії річпосполитських традицій і практик протікав значною мірою у формі адаптивного засвоєння, за якого значну коригувальну силу мав іманентний досвід, набутий козацтвом на етапі свого організаційного становлення, зокрема в контексті відстоювання соціальними низами своїх прав і можливостей. Такий підхід істотно гальмував перенесення на новий ґрунт практик жорсткого соціального дисциплінування, обмежень станової мобільності, що, своєю чергою, стримувало розвиток станової представницької демократії та судочинства, опертого на засади кодифікованого права. У процесі посилення уніфікаційної політики імперського центру в Гетьманаті релікти річпосполитського досвіду свідомо заміщалися відповідними загальноімперськими зразками, однак запропоновані на початку 1760-х рр. гетьманським урядом реформи судочинства та шляхетського самоврядування і духом, і буквою напряму кореспондувались із практиками Речі Посполитої. Надійшла 19.08.2026Прийнята до друку 08.09.2026Опубліковано: 11.11.2026

Zitieren

APA

Горобець, В. (2026). Козацький Гетьманат — антитеза чи alter ego Речі Посполитої? Соціокультурні проєкції та історіографічні рефлексії. Український історичний журнал, 19-46. https://doi.org/10.15407/uhj2026.05.019

Vancouver

Горобець В. Козацький Гетьманат — антитеза чи alter ego Речі Посполитої? Соціокультурні проєкції та історіографічні рефлексії. Український історичний журнал. 2026:19-46. doi:10.15407/uhj2026.05.019

BibTeX
@article{2026,
  author = {Горобець, Віктор},
  title = {Козацький Гетьманат — антитеза чи alter ego Речі Посполитої? Соціокультурні проєкції та історіографічні рефлексії},
  journal = {Український історичний журнал},
  year = {2026},
  number = {5},
  pages = {19--46},
  doi = {10.15407/uhj2026.05.019}
}
Kostenlos starten →