Людський капітал української науки в умовах війни: системна трансформація та резилієнтність
Science and Science of Science · 25.05.2026 · (2(132))
DOI: 10.15407/sofs2026.02.075 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Science and Science of Science, online erschienen am 25.05.2026. Verfasst von В. Ю. Грига und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 26 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-ND 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Повномасштабне російське вторгнення в Україну спричинило трансформацію людського капіталу української науки, що становить серйозний виклик для післявоєнного відновлення країни. Науковий людський капітал як ядро інтелектуального потенціалу країни формується впродовж десятиліть і потребує значних інвестицій, тому його втрата внаслідок вимушеної міграції, зниження наукової активності, руйнування інституцій та загибелі співробітників загрожує довгостроковій спроможності України до інноваційного розвитку. У статті наведено результати аналізу масштабів і наслідків впливу війни на людський потенціал науки в Україні, оцінювання спроможності наукової системи до резилієнтності, а також можливостей перетворення феномену відтоку мізків на циркуляцію знань. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні кількісних (порівняльно-історичний і статистичний аналіз, економетричне моделювання) та якісних методів (аналіз даних соціологічних опитувань). Джерельна база включає офіційну статистику Держстату України та НАН України, звіти ЮНЕСКО, дані чотирьох незалежних опитувань вітчизняних учених. Результати дослідження підтверджують дуальний характер трансформації наукового людського капіталу під час війни. З одного боку, в перший рік війни відбулася масова міграція науковців, знизилася наукова активність і погіршилися умови праці. Проте водночас з’являються нові можливості для розвитку вітчизняної науки, формуються механізми взаємодії з українською науковою діаспорою для поглиблення інтеграції в європейські дослідницькі мережі. Виявлено нерівномірний вплив війни на різні галузі науки. Обґрунтовано, що збереження професійних зв’язків частини науковців-мігрантів з українськими установами створює потенціал для перетворення міграційної кризи на механізм циркуляції знань. Отже, наукова система України продемонструвала резилієнтність до шоку, спричиненого російською агресією, однак потребує цілеспрямованої державної політики підтримки людського капіталу, зокрема шляхом посилення співпраці з діаспорою, збільшення фінансування та створення механізмів повернення науковців для перетворення міграційної кризи на інструмент міжнародної інтеграції.
Zitieren
APA
Грига, В. Ю., & Рижкова, Ю. О. (2026). Людський капітал української науки в умовах війни: системна трансформація та резилієнтність. Science and Science of Science. https://doi.org/10.15407/sofs2026.02.075
Vancouver
Грига ВЮ, Рижкова ЮО. Людський капітал української науки в умовах війни: системна трансформація та резилієнтність. Science and Science of Science. 2026. doi:10.15407/sofs2026.02.075
BibTeX
@article{2026,
author = {Грига, В. Ю. and Рижкова, Ю. О.},
title = {Людський капітал української науки в умовах війни: системна трансформація та резилієнтність},
journal = {Science and Science of Science},
year = {2026},
number = {2(132)},
doi = {10.15407/sofs2026.02.075}
}
EUVIMED