EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ В ІСТОРИЧНІЙ ТА ЕКЛЕЗІАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ БОГЕМІЇ ХІІ–ХІІІ ст.

Остап КАРДАШ

Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина" · 2025

DOI: 10.15330/gal.38.27-61 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", 2025. Verfasst von Остап КАРДАШ. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Стаття присвячена проблемі репрезентації слов‟янської традиції святих Кирила й Мефодія в історичній та церковній пам‟яті середньовічної богемської спільноти, що належала до сфери куль- турного впливу латинського Заходу. Шляхом текстологічного аналізу «Богемської хроніки» першого найдавнішого офіційного хроніста і вишеградського каноніка Козьми Празького, чотирьох його пізніших продовжувачів ‒ градіштського, богемського анналістів, сазавського монаха-хроніста ХІІ ст., так званого «Висновку збирача» («Епілогу»), а також «Хроніки» Мартіна Опавського і низки агіографічних текстів святопрокопського і кирило-мефодіївського циклу ХІІІ ст. прослідковано трансформацію образів обох солунських братів і їх місійного сподвижництва в офіційному історичному та агіографіч- ному дискурсах періоду Пржемислідів ХІІ–ХІІІ ст. Автор доходить висновку, що впроваджена близько 994 р. монахом Християном версія хрещення моравським «єпископом» Мефодієм перших богемських князів стала одним із центральних сюжетів, а також основоположною ідеєю великоморавського і кирило-мефодіївського походження ранньобогемської церковної організації і державності ‒ як для офіційного історіографічного, так і для агіографічного латиномовного наративів Пржемислідів. Якщо в історичній пам‟яті богемців, репрезентованій згаданими хроніками й анналами, свв. Кирило і Мефодій поставали переважно осібно і диференційовано, а не як культова пара, то в уявленнях авторів агіографічних легенд, створених в умовах інституалізації Богемського королівства з початку ХІІІ ст., обох місіонерів зображено як апостолів слов‟ян з локалізацією єпископської резиденції Кирила в давньоморавському Велеграді та акцентуванні уваги на християнізаторській діяльності Мефодія у володіннях Пржемислідів. Однак порівняно з описами діянь латинського духівництва у володіннях Пржемислідів, кирило-мефодіївські історичні та агіографічні сюжети ХІІ–ХІІІ ст. характеризуються своєю змістовою фрагментарністю та іноді інформаційною розбіжністю. З іншого боку, за правління останніх королів з династії Пржемислідів, Вацлава ІІ і Вацлава ІІІ, якщо вірити свідченням їхнього сучасника, збраславського хроніста Петра Житавського, кирило-мефодіївська традиція з виміру суто історичної та еклезіальної пам‟яті почала частково переходити до обмеженої «придворної» літургійної практики.

Zitieren

APA

КАРДАШ, О. (2025). КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ В ІСТОРИЧНІЙ ТА ЕКЛЕЗІАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ БОГЕМІЇ ХІІ–ХІІІ ст. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина". https://doi.org/10.15330/gal.38.27-61

Vancouver

КАРДАШ О. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ В ІСТОРИЧНІЙ ТА ЕКЛЕЗІАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ БОГЕМІЇ ХІІ–ХІІІ ст. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина". 2025. doi:10.15330/gal.38.27-61

BibTeX
@article{2025,
  author = {КАРДАШ, Остап},
  title = {КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ В ІСТОРИЧНІЙ ТА ЕКЛЕЗІАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ БОГЕМІЇ ХІІ–ХІІІ ст},
  journal = {Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина"},
  year = {2025},
  doi = {10.15330/gal.38.27-61}
}
Kostenlos starten →