EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

Літературна казка як жанр: контекстне прочитання

Лілія Овдійчук

Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс · 30.04.2026 · 25-35

DOI: 10.15330/clid.3.1.25-35 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс, online erschienen am 30.04.2026. Verfasst von Лілія Овдійчук.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті досліджено генезу та еволюцію літературної казки як складного синтетичного жанру, що інтегрує казкову умовність із глибоким філософським, соціальним та психологічним підтекстом. Актуальність роботи зумовлена необхідністю перегляду традиційних підходів до авторської казки та впровадження методу контекстного прочитання, який дозволяє розглядати текст у нерозривному зв’язку з історико-культурним тлом, біографією автора та літературною традицією епохи. Метою дослідження є комплексний аналіз стратегій функціонування літературної казки XIX–XXI ст. через призму різних контекстів. Методологічну базу становлять праці українських (Т. Качак, В. Кизилова, Н. Тихолоз) та зарубіжних (Дж. Зайпс, А. Роес) науковців. У роботі застосовано порівняльно-типологічний та герменевтичний методи, а також принципи філософського антропологізму. На прикладі творчості І. Франка (“Фарбований Лис”) доведено, що казка виступає інструментом політичної алегорії та національного самоусвідомлення. Аналіз казок Г. Х. Андерсена крізь призму “християнського гуманізму” та праць Е. Вайтцман виявив екзистенційну тривогу та релігійне підґрунтя образів. Твір А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” розглянуто як філософську притчу, що акумулює досвід світових катаклізмів XX ст. Особливу увагу приділено кордоцентричним вимірам сучасної української казки: у циклі “Панна квітів” В. Шевчука виявлено генетичний зв’язок із філософією серця П. Юркевича та бароковою естетикою. Творчість З. Мензатюк проаналізовано крізь призму урбаністичної магії та одухотворення національного простору (топосу Києва), а казку К. Нестлінгер “Конрад, або Дитина з бляшанки” – як інструмент соціальної критики та антиутопії. Доведено, що літературна казка є динамічною системою, здатною до інтелектуалізації та трансформації. Спільним знаменником досліджених творів є гуманістичний пафос, де перемога добра відбувається через внутрішнє перетворення героя. Сучасна казка постає художнім втіленням тези П. Юркевича про пріоритет “знання серця” над “світлом холодного розуму”, що забезпечує її життєздатність у сучасному соціокультурному просторі.

Zitieren

APA

Овдійчук, Л. (2026). Літературна казка як жанр: контекстне прочитання. Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс, 25-35. https://doi.org/10.15330/clid.3.1.25-35

Vancouver

Овдійчук Л. Літературна казка як жанр: контекстне прочитання. Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс. 2026:25-35. doi:10.15330/clid.3.1.25-35

BibTeX
@article{2026,
  author = {Овдійчук, Лілія},
  title = {Літературна казка як жанр: контекстне прочитання},
  journal = {Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс},
  year = {2026},
  pages = {25--35},
  doi = {10.15330/clid.3.1.25-35}
}
Kostenlos starten →